Переведення директора на неповний робочий день чи надання відпустки без збереження зарплати: що обрати?

Так, директор, який на даному підприємстві має основне місце роботи, може бути переведений на неповний робочий день.

Однак, для цього потрібно:

1. директору написати та подати заяву про переведення на неповний робочий час (для цього не потрібно вказувати про сімейні обставини). Якщо в установчих документах або трудовому договорі не зазначено особливого порядку погодження, він може зробити це самостійно;
2. якщо установчими документами передбачено, що питання зміни умов праці директора має погоджуватись із засновниками або учасниками товариства, директору потрібно звернутися до загальних зборів з проханням про встановлення режиму неповного робочого часу. Після цього має бути оформлено протокол зборів;
3. на підставі рішення зборів або власної заяви директора видається наказ про встановлення неповного робочого часу.

Можливо, в даному випадку, варто подумати над варіантом надання відпустки за власний рахунок. І якщо директор – це найманий працівник, то перебуваючи у відпустці без збереження зарплати повний місяць, він не отримує зарплату і, зрозуміло, що в додатку 1 єдиної звітності відповідні графи доходу та ЄСВ будуть пусті, але зазначатиметься кількість календарних днів такої відпустки у графі 13 та перебування у трудових відносинах у графі 14. Але знову натикаємося на перешкоду, директор-єдиний працівник і має підписувати звіти.

Тому тут можливі два варіанти:

1) директору піти у відпустку, але протоколом вказати управлінцем підприємства  засновника (оформлення відбувається, накшталт, коли директор є засновником (про це нижче));

2) перевести діючого директора на неповний робочий день (можливо 1 раз на місяць) для можливості підписувати звіти. Звісно такий день має табелюватися і нараховуватися зарплата. Крім того, якщо для директора це основне місце роботи, то потрібно сплатити ЄСВ у мінімальному розмірі, як того вимагає ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ.

У випадку, якщо директор є засновником (одним із засновників), він може працювати без зарплати. Проте для цього мали бути відповідно оформлені документи. Про це ми писали тут та тут.

Тож, якщо засновник був призначений на посаду директора, але на час воєнного стану перебуватиме у відпустці без збереження зарплати, то відповідно і зарплата йому не нараховуватиметься. Проте, тут потрібно зважати на думку податкової служби, висловлену в різних консультаціях про те, що директор, перебуваючи у відпустці, не може підписувати звіти, а повинен делегувати право підпису іншій особі, а якщо підписує, то має за це отримувати зарплату.

Хоча свого часу Держпідприємництва у листі №8361 від 17.10.2014 р. вказало на те, що директор, перебуваючи у відпустці, може підписувати документи, окрім випадку передачі повноважень заступникові. 

Тож, варіант для сміливих полягатиме в тому, що засновники оформлюють протокол, де в одному пункті зазначають, що директору надано відпустку без збереження зарплати, а в другому – що він (цей же директор, але вже як засновник) керуючись ч. 2 ст. 65 та ч. 4 ст. 128 ГКУ тимчасово на час відсутності директора покладає на себе управлінські функції на підприємстві.

Чому сміливий? Тому що є ризик визнання контролюючими органами (якщо виявлять) неоформлених трудових відносин, а це за абз. 1 ч. 2 ст. 265 КЗпП фінансовий штраф на юрособу у розмірі 10 МЗП на момент виявлення порушення. Хоча, а ні ч. 2 ст. 65, а ні ч. 4 ст. 128 ГКУ не передбачено обмеження, що саме управляти підприємством засновник може у випадку, якщо посада директора вакантна.

Тому, у разі чого, доведеться відстоювати свою позицію у суді.