Середня зарплата за затримку розрахунку при звільненні

Відповідно до пп. 2 Порядку №100, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата.

Як зазначається в листі Мінекономіки  від 03.11.2023 р. №4707-05/59459-09,  подією, з якою пов’язана виплата середнього заробітку за час затримки виплати належних працівникові сум при звільненні, є перший день затримки такої виплати. У разі, якщо працівник працював у день звільнення — це перший день після звільнення. Якщо в день звільнення він не працював — наступний день після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період (абзац 1 п. 8 Порядку №100).

Оскільки згідно з ст. 117 КЗпП роботодавець зобов’язаний виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, період затримки такої виплати визначатиметься в календарних днях, зокрема, до цього періоду включатиметься день остаточного розрахунку з працівником.

Враховуючи викладене в листі Мінекономіки від 03.11.2023 р. №4707-05/59459-09, робимо висновки, що оплачувати слід за середнім заробітком календарні дні, що припадають на весь період затримки по день фактичного розрахунку, починаючи з наступного дня після звільнення і закінчуючи днем остаточного розрахунку з працівником.

Приклад 1. 

У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому, наприклад,  27.11.2024 р. працівникові сум обчислення середньої заробітної плати для виплати середнього заробітку за весь час затримки має здійснюватися в розрахунковому періоді з 01.09.2024 по 31.10.2024 рр., якщо перший день затримки розрахунку за днем звільнення (тобто 28.11.2024 р.) припадає на листопад, шляхом множення середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до абз. 1 пп. 8 Порядку виходячи із заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців календарні дні на число календарних днів затримки фактичного розрахунку із звільненим працівником, які мають бути оплачені за середнім заробітком, починаючи з 28.11.2024 р. по день фактичного розрахунку включно. 

Але у фахівців Держпраці позиція інша від викладеного у листі Мінекономіки. 

Ось що зазначається в листі Держпраці від 30.11.2023 р. №4206/2/2.1-23а: «Відповідно статті 2411 КЗпП України строки виникнення і припинення трудових прав та обов’язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями.

Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

Враховуючи вищевикладене, подією, з якою пов’язана виплата за час затримки остаточного розрахунку, вважається день звільнення. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Виплата працівнику його середнього заробітку здійснюється за весь час затримки по день фактичного розрахунку (в робочих днях, починаючи з наступного після звільнення дня)».

Отже, Держпраці зазначає, що слід  оплачувати за середнім заробітком робочі дні за весь час затримки по день фактичного розрахунку (в робочих днях, починаючи з наступного після звільнення дня).

Компенсація відпускних в розрахунку

Відповідно до пп. 4 Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються, в тому числі:

1. одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
2. компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);
3. компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.

Висновки

Роботодавець має виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки, по день фактичного розрахунку, але не більше як за 6 місяців. На думку автора, більш коректний підхід – це виплачувати саме в робочих днях, як рекомендує Держпраці. Втім, запитувач, може піти шляхом «меншого спротиву» і за принципом «краще більше, ніж менше» і виплатити ту суму, як більше, після проведених розрахунків обома способами для порівняння.