Трудові відносини між неприбутковою організацією і найманими працівниками аналогічні трудовим відносинам з працівниками госпрозрахункових підприємств. Виключенням є керівник такої організації чи члени його керівного органу, які у разі наявності відповідного положення в статуті можуть працювати на громадських засадах без нарахування їм заробітної плати. При цьому робота інших працівників на громадських засадах не є допустимою та порушує їхні права. Працівники неприбуткових організацій можуть працювати або за основним місцем роботи, або за сумісництвом.
Тому період трудових відносин з головбухом з липня 2023 р. до дати звільнення потрібно оформити відпусткою без збереження зарплати на час воєнного стану. При цьому ведення бухобліку за цей період покласти на керівника організації.
Право на дні щорічної відпустки
Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону про відпустки (до якого внесені зміни Законом №3494 з 24 грудня 2023 р.), відпустка без збереження зарплати на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
Тобто виходить, що перебування головбуха у відпустці без збереження зарплати у зв’язку з воєнним станом до 24.12.2023 року даватиме йому право на стаж згідно з ст. 9 Закону про відпустки, відповідно і на дні щорічної відпустки і їх компенсацію при звільненні, окрім працівників, які виїхали за кордон (там діє обмеження в 90 к.днів). А починаючи з 24.12.2023 року головбух втрачає право на стаж, на дні щорічної відпустки та відповідно на їх компенсацію.
Отже, головбух, який звільняється 01.11.2024 р., має право на компенсацію днів щорічної відпустки, набутих в період перебування у відпустці без збереження зарплати тільки до 24.12.2023 р. включно.
Для обчислення днів щорічної відпустки, що підлягають компенсації для працівників, які звільняються у 2024 році, згідно з змінами, внесеними 12.09.2023 р. до Порядку №100, потрібно визначити два розрахункових періоди. І все через те, що абз. 2 п. 2 Порядку №100 встановили обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., що проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.
А у 2024 році вже буде інший період для обчислення набутих днів до компенсації саме у 2024 році, і у головбуха буде відсутній цей другий період для обрахунку компенсації, тому що відсутні дні набутої щорічної відпустки. Буде лише один розрахунковий період з січня 2023 по грудень 2023 року за всі набуті дні щорічної відпустки починаючи з дня прийняття на роботу по 23 грудня 2023 включно.
Розрахунок компенсації відпустки при звільненні
За загальним правилом для виплати компенсації за невикористані відпустки береться заробіток за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати такої компенсації. Якщо ж працівник пропрацював менше ніж рік, тоді для розрахунку компенсації беруть виплати за фактичний час роботи: з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, у якому виплачують компенсацію (пп. 2 Порядку №100).
Згідно з абз. 6 п. 2 Порядку №100 час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. Зазначене правило стосується, зокрема, випадків, коли працівникам надається відпустка без збереження заробітної плати в обов'язковому порядку відповідно до ст. 25 та ст. 26 Закону про відпустки.
Отже, під час перебування у відпустці без збереження зарплати до 24.12.2023 р. працівник має право на дні щорічної відпустки (та їх компенсації при звільненні), але календарні дні відпустки без збереження зарплати виключаються з розрахункового періоду.
Оскільки в розрахунковому періоді (січень 2023 – грудень 2023 р.) немає доходу і відпрацьованих днів, для розрахунку компенсації при звільненні працівнику потрібно скористатися абз. 3-5 п. 4 Порядку №100. А саме, у разі відсутності в розрахунковому періоді заробітної плати, середня зарплата розраховується з установленого в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. У випадку, якщо оклад є меншим за МЗП, то розрахунок слід проводити з МЗП.
Отже, для розрахунку сумарного заробітку потрібно посадовий оклад (мінімальну заробітну плату) помножити на кількість місяців розрахункового періоду (в цьому випадку на 12 місяців). Далі для розахунку середньої зарплати слід поділити отриманий сумарний заробіток на кількість календарних днів у розрахунковому періоді без вирахування святкових (неробочих) днів (ч. 6 ст. 6 Закону №2136).
Для визначення суми компенсації потрібно отриманий розмір середньої зарплати помножити на кількість днів невикористаної відпустки.
Нагадаємо, що остаточний розрахунок проводиться у день звільнення за ст. 116 КЗпП з дотриманням умов ч. 1 ст. 47 КЗпП.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити