Тут потрібно розуміти, чи було зняття з обліку тимчасове (наприклад, якщо працівник змінив місце проживання, то при цьому він продовжує бути військовозобов’язаним і має стати на облік за новим місцем) чи він був виключений з військового обліку. Якщо другий варіант, то працівник втратив статус військовозобов’язаного.
Тож, якщо працівник був виключений з військового обліку, то після його звільнення роботодавцю не потрібно інформувати ТЦК, відповідно немає порушення і немає штрафу.
Якщо працівник був знятий з обліку тимчасово, а інформацію про зміну облікових даних призовників, військовозобов’язаних та резервістів, визначену додатком 4 до Порядку №1487 (пп. 34 Порядку №1487) не подали у 7-денний строк з дня видання наказу, то у разі виявлення може бути накладений штраф за ст. 210-1 КпАП.
Детально про штрафи ми писали в аналітиці тут>>
Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених ст. 210-1 КпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення (ст. 38 КпАП).
Адміністративна відповідальність за порушення порядку ведення обліку військовозобов'язаних на підприємстві покладається на посадових осіб: керівників та працівників, на яких покладено посадові обов'язки, пов'язані із веденням військового обліку (за їх наявності).
Скоєні порушення роботодавцями можуть бути виявлені під час перевірки ТЦК та СП. Так Р(М)ТЦК та СП керуючись п. 80 Порядку №1487 проводять:
- щороку планово та позапланово перевіряють стан військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, в установах та організаціях, в яких працюють військовозобов’язані, які заброньовані за цими органами, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, а також військовозобов’язані, яким видані мобілізаційні розпорядження;
- решту підприємств - один раз на чотири роки.
У разі неможливості виконання відповідних планів з перевірки стану ведення військового обліку на підприємстві, можливим є проведення документальної перевірки шляхом надсилання до підприємств письмових запитів щодо отримання інформації (п. 83 Порядку №1487).
Зазначимо, що положення статей 210, 210-1 КпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Крім того, у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, вона може бути оскаржена в судовому порядку протягом десяти днів з дня її винесення.