Реорганізація (злиття) підприємства: що робити із добровольцями ДФТГ?

Добровольче формування територіальної громади (далі – ДФТГ) – це воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони.

Членом добровольчого формування може бути громадянин України, який відповідає вимогам, указаним у ч. 3 ст. 9 Закону №1702 й уклав контракт добровольця територіальної оборони за формою, затвердженою наказом Міноборони від 07.03.2022 р. №84.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 КЗпП, на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. 

Тобто за працівниками, які є добровольцями тероборони, роботодавець повинен не тільки зберігати місце роботи, посаду, а й середній заробіток.  Відповідно, повинен його нараховувати та виплачувати після утримання всіх податків та зборів, нарахувати ЄСВ та відобразити в єдиній звітності.

Найпростіший спосіб звільнити такого працівника – це звільнити його за власним бажанням (згідно з ст. 38 КЗпП). Справді, якщо роботодавець зобов’язаний зберігати за цим працівником місце роботи і посаду, то сам працівник не позбавлений права від них відмовитися. 

Також підстави для звільнення працівника з ініціативи роботодавця наведено у  ст. 40 КЗпП, і одна з них (п. 1) – це  зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. 

Тобто в разі, якщо відбувається реорганізація (злиття) підприємства з іншим, в результаті чого два підприємства ліквідуються, а утворюється нове, з новим штатним розписом, новим буде і самий штат. Але, оскільки директору гарантується збереження робочого місця (посади), він може претендувати на відповідне робоче місце (посаду) на новоствореному підприємстві. 

Водночас, Держпраці вважає, що у випадку реорганізації (злиття, поділу, приєднання, перетворення, виділення) підприємства, дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (яке згадується лише як одна з підстав для звільнення за п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП, поруч із реорганізацією).

Отже, якщо скорочення посади директора на новому підприємстві немає, то звільнити добровольця ДФТГ у зв’язку з реорганізацією, скоріш за все, не вийде. А навіть, якщо навіть місцева рада розірве із ним трудовий договір, він зможе оскаржити таке звільнення в суді і, скоріш за все, виграє справу. Якщо навіть суд з якихось причин не підтримає переведення такого працівника на новостворене підприємство, то роботодавцю можуть загрожувати наслідки, зазначені в ст. 240-1 КЗпП (визнання працівника звільненим з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП з одночасною сплатою заробітку за весь час вимушеного прогулу).