Визначення стажу, що дає право на щорічну відпустку

Обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, визначено статтею 9 Закону про відпустки.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки до такого стажу враховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Отже, період перебування працівника на лікарняному з отриманням відповідної допомоги включається до стажу, що дає право на щорічну відпустку або компенсується при звільненні.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки також визначено, що час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному статтями 25 і 26 Закону про відпустки, за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, враховується для стажу для щорічної відпустки.

Отже, період відпустки без збереження зарплати, яка надається як в обов’язковому порядку на підставі статті 25, так і за згодою сторін (ст. 26) Закону про відпустки входить до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки, за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Водночас з внесеними змінами ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки визначено, що у разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною першою цієї статті.

Карантин діяв з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року.

Отже, за ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки, є можливість оформити відпустку без збереження зарплати за згодою сторін на строк до 15 календарних днів на рік. Якщо є необхідність оформити на довший строк, то потрібно застосовувати ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки.

Також з 24 березня 2022 року діє Закон №2136, відповідно до ч. 3 ст. 12 цього Закону,  протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону "Про відпустки".

Воєнний стан діє з 24 лютого 2022 року по теперішній час.

Отже, з 24.03.22 р можна також оформлювати відпустки без збереження зарплати за згодою сторін на підставі вищенаведеної норми Закону №2136.