Звільнення працівника під час лікарняного за угодою сторін

Частина 3 ст. 40 КЗпП застерігає роботодавця про звільнення працівників під час перебування на лікарняному.

Проте, якщо керуючись ч. 1 ст. 36 КЗпП сторони, домовилися про припинення трудового договору, то звільнити працівника під час лікарняного можна.

Аналогічної думки з цього питання і Управління Держпраці, яку висвітлює у своєму роз’ясненні.

Проте, в даній ситуації, на плечі роботодавця лягає обов’язок щодо проведення розрахунку даного лікарняного, що є продовженням попереднього (відкритого вже колишнім працівником), поданням заяви-розрахунку до ПФУ, отримання фінансування та перерахування допомоги працівнику.

Оскільки ч. 1 ст. 12 Закону №1105 визначено право громадян на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яке виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом. 

А вже після отримання коштів роботодавець перераховує їх уже звільненому працівнику та подає повідомлення про їх виплату до ПФУ протягом 30 днів.

Щодо оподаткування допомоги зазначимо, що після звільнення працівника роботодавець уже не виконує обов’язків страхувальника, оскільки він не є його найманим працівником (абз. 8 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ). Тому колишній роботодавець, провівши нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності, на її суму не нараховує ЄСВ. Адже лікарняні не є виплатою за відпрацьований час та не входять до фонду оплати праці (пп. 3.1 та 3.3 Інструкції №5). Відповідно, і відображати лікарняний у додатку 1 єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ не потрібно.

Проте колишній роботодавець має утримати з суми лікарняного ПДФО (18%) та ВЗ (1,5%). А оскільки лікарняні нараховують особі, яка на момент їх нарахування вже не перебуває з підприємством у трудових відносинах, до загального оподатковуваного доходу їх уключають у складі інших оподатковуваних доходів (пп. 164.2.20 ПКУ). У додатку 4ДФ єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ  таке нарахування, виплату та сплату слід відобразити за ознакою доходу «127».