Ситуація 1.
Працівник працює з 11.10.2021 р. з окладом 7000,00. З 01.03.2022 до 31.05.2022 рр. перебував у відпустці без збереження зарплати на час карантину. З 01.06.2022 не з’явився на роботі і не повідомив про причину неявки до сьогодні. В табелі «НЗ». Як звільнити працівника? Які виплати провести? Чи компенсувати дні щорічної відпустки, скільки днів і як їх рахувати?
Ситуація 2.
Якщо працівник все таки вийде на зв’язок і надасть заяву, що з 01.03.2022 по 30.06.2023 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати, а 30.06.2023 р. звільниться. Які треба буде провести розрахунки з працівником відносно компенсації щорічної відпустки?
Відповідь:
Ситуація 1
Працівник працює з 11.10.2021 з окладом 7000,00. З 01.03.2022 до 31.05.2022 рр. перебував у відпустці без збереження зарплати на час карантину. З 01.06.2022 р. не з’явився на роботі і не повідомив про причину неявки до сьогодні. В табелі «НЗ». Як звільнити працівника? Які виплати провести? Чи компенсувати дні щорічної відпустки, скільки днів і як їх рахувати?
В даному випадку, для припинення дії трудового договору за пп. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП мають бути одночасно дотримані дві обов’язкові умови:
1) фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці підряд;
2) відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці підряд (при цьому не має значення поважність чи неповажність причин такої відсутності).
Вбачається, що у випадку невиконання одночасно двох зазначених умов звільнення відповідно до такої підстави може бути визнано судом незаконним, наприклад, якщо працівник доведе, що протягом 4 місяців поінформував роботодавця про причини своєї відсутності.
При цьому, виходячи з необхідності виконання вимоги щодо відсутності працівника або інформації про нього 4 місяці підряд (тобто безперервно), не може вважатись виконанням цієї умови наявність кількох подібних періодів, які мають перерви, але в сумі дорівнюють або перевищують 4 місяці.
Тож, роботодавець вправі звільнити працівника, який протягом 4-х місяців не виходив на зв’язок, включаючи працівника з відміткою в табелі обліку робочого часу «НЗ» і не давав про себе знати, за пп. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП, оскільки виконанні обидві умови.
За загальним правилом для виплати компенсації за невикористані відпустки береться заробіток за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати такої компенсації.
Якщо в розрахунковому періоді немає доходу і відпрацьованих днів, для розрахунку компенсації при звільненні працівнику, то потрібно скористатися абз. 3-5 п. 4 Порядку №100. Відповідно до яких, у разі відсутності в розрахунковому періоді заробітної плати, середня розраховується з установленого в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. У випадку, якщо оклад є меншим за МЗП, то розрахунок слід проводити з МЗП.
Звертаємо увагу, якщо працівників табелювати літерним кодом «НЗ», то час таких неявок не зараховуються до стажу роботи, що дає право на щорiчну вiдпустку, а в подальшому на її компенсацію та не пiдлягає оплатi.
Тобто, працівник, в даному випадку матиме право на компенсацію лише тих днів щорічної відпустки зароблених до моменту, коли в табелі з’явилося позначення «НЗ».
Ситуація 2
Якщо працівник все таки вийде на зв’язок і надасть заяву, що з 01.03.2022 по 30.06.2023 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати, а 30.06.2023 р. звільниться. Які треба буде провести розрахунки з працівником відносно компенсації щорічної відпустки?
Відразу зазначимо, оформлення документів «заднім» числом проблематично, оскільки написання такої заяви спричинить ускладнення щодо оформлення та реєстрації наказу 1 березня 2022 року та провести корегування табеля обліку робочого часу. А також виникне необхідність подати додаток 1 до єдиної звітності ПДФО, ВЗ та ЄСВ в частині відображення у графі 13 кількості календарних днів без збереження зарплати.
Якщо все це зробити, то працівник за період з 01.03.2022 по 30.06.2023 року набуде права на дні щорічної основної відпустки згідно ст. 9 Закону про відпустки, а при звільненні права на їх компенсацію.
За загальним правилом для виплати компенсації за невикористані відпустки береться заробіток за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати такої компенсації.
Оскільки, в даному випадку, в розрахунковому періоді немає доходу і відпрацьованих днів, для розрахунку компенсації при звільненні працівнику, то потрібно скористатися абз. 3-5 п. 4 Порядку №100. Відповідно до яких, у разі відсутності в розрахунковому періоді заробітної плати, середня розраховується з установленого в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. У випадку, якщо оклад є меншим за МЗП, то розрахунок слід проводити з МЗП.
Отже, для розрахунку сумарного заробітку потрібно посадовий оклад (мінімальну заробітну плату) помножити на кількість місяців розрахункового періоду (в цьому випадку на 12 місяців). Далі для визначення суми середньої зарплати слід поділити отриманий сумарний заробіток на кількість днів календарних днів у розрахунковому періоді. Для визначення суми компенсації потрібно помножити отриманий розмір середньої зарплати на кількість днів невикористаної відпустки.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
