Дві посади в одного роботодавця: що з лікарняним?

Насамперед зазначимо, що в законодавстві відсутнє таке поняття як комбінована ставка. Тому робота одного працівника на двох посадах є за однією посадою основним місцем роботи, за іншою – внутрішнім сумісництвом (щоб це з’ясувати, потрібно також перевірити заяви про прийняття працівника на роботу).

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності

Відповідно до п. 2 Порядку №440, оплата перших 5 календарних днів тимчасової непрацездатності здійснюється за основним місцем роботи застрахованої особи ТА за місцем роботи за сумісництвом у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).

Підставою для оплати днів тимчасової непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності. Дні тимчасової непрацездатності оплачуються залежно від страхового стажу в розмірах, визначених ч. 1 ст. 17 Закону №1105.

Тож із зазначеної норми розуміємо, що змін щодо оплати перших 5 к.д. не відбулося, вони, як і раніше, оплачуються окремо роботодавцем за основним місцем роботи та роботодавцями за місцями роботи за сумісництвом.

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюються на підставі виданого в установленому порядку листка непрацездатності (у разі видачі листка непрацездатності у формі документа на папері - на підставі його копії, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою (у разі наявності) за основним місцем роботи) та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи. Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом (п. 30 Порядку №1266). Форма довідки наведена в додатку до Порядку №1266.

Оплата лікарняного з шостого дня

Щодо оплати лікарняного за рахунок ПФУ, починаючи з шостого дня непрацездатності, то згідно внесених змін, в абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону №1105 акцентовано увагу, що страхова виплата у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначається та здійснюється за основним місцем роботи (діяльності).

В абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону №1105 допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) або за місцем роботи за сумісництвом.

Ця норма стосується також працівників, які є внутрішніми сумісниками.

Тож бачимо, що першочерговий обов’язок щодо нарахування лікарняних покладено на  роботодавця за основним місцем роботи, а потім вже на роботодавця за сумісництвом, але після невиконання основним роботодавцем своїх зобов’язань. 

Зважаючи на це, виходить, що працівник втрачає право на лікарняні за місцем роботи за сумісництвом (внутрішнім), незважаючи на те, що роботодавець сплачував ЄСВ з нарахованого доходу.

Обрахунок лікарняного за рахунок ПФУ також здійснюється на підставі довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи.

Отже, в даному випадку, роботодавець має провести нарахування лікарняного за рахунок роботодавця (перші п’ять днів) і за основним місцем роботи і за внутрішнім сумісництвом. А от оплату лікарняного за рахунок ПФУ (починаючи з шостого дня) першочергово здійснюється  за основним місцем роботи, тоді право на такі лікарняні за сумісництвом працівник втрачає. Або навпаки, у разі отримання працівником повідомлення про відмову в призначенні допомоги за основним місцем роботи (абз. 2 ч. 1 ст. 24 Закону №1105), роботодавець за місцем роботи працівника за сумісництвом може провести розрахунок лікарняних починаючи з шостого дня.