Медичне обслуговування - діяльність закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів, відділень, підрозділів та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію у встановленому законом порядку, у сфері охорони здоров’я, що не обов’язково обмежується медичною допомогою та/або реабілітаційною допомогою, але безпосередньо пов’язана з їх наданням (абз. 11 ч. 1 ст. 3 Основ №2801).
Послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) - послуга, у тому числі реабілітаційна, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я, реабілітаційним закладом або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт (абз. 20 ч. 1 ст. 3 Основ №2801).
Медична допомога надається відповідно до медичних показань професійно підготовленими медичними працівниками, які перебувають у трудових відносинах із закладами охорони здоров’я, що забезпечують надання медичної допомоги згідно з одержаною відповідно до закону ліцензією, та фізичними особами – підприємцями, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку і можуть перебувати з цими закладами у цивільно-правових відносинах (ч. 1 ст. 33 Основ №2801).
Господарська діяльність з медичної практики ― це вид господарської діяльності у сфері охорони здоров’я, який провадиться закладами охорони здоров’я та фізичними особами – підприємцями з метою надання медичної допомоги та медичного обслуговування на підставі ліцензії (п. 4 Ліцензійних умов №285).
З цієї норми зрозуміло, що лікар, який зареєстрований як ФОП та має ліцензію, поточний рахунок у банку, відповідне обладнання та приміщення, має право відкрити не тільки медичний кабінет, але й клініку для ведення медичної практики із застосуванням відповідного коду виду економічної діяльності (КВЕД).
Це надасть право лікарю-ФОП, як потенційному роботодавцю, набирати в штат не тільки кваліфікований персонал, але й співпрацювати з іншими лікарями-підприємцями за договорами ЦПХ з дотриманням умов їх складання, щоб при перевірці не було визнано прихованих трудових відносин.
Тож, робимо висновок, що лікар, зареєстрований як ФОП таотримав ліцензію на медичну практику, може надавати послуги медзакладу на умовах цивільно-правового договору.