• Посилання скопійовано

Зменшення окладу працівниці до повернення з декретної відпустки

Працівниця підприємства пішла у декретну відпустку з посадовим окладом 10000 грн. Посадовий оклад у працівника, який був на її місці, складав 15000 грн. Посада вільна вже 2 місяці. Працівниця вирішила вийти з декрету раніше. Чи може бути оклад у неї 10000 грн?

Заробітна плата є істотною умовою трудового договору, умовою, що входить до змісту цього договору. Адже з поняття, наведеного в ст. 21 КЗпП, випливає, що працівник за виконання передбаченої угодою з роботодавцем роботи має одержувати передбачену цією ж угодою заробітну плату.

Законодавство встановлює низку гарантій захисту прав працівників на належну оплату праці. Так, згідно з ч. 4 ст. 97 КЗпП та ст. 22 Закону про оплату праці, роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Статтею 11 Закону №2136 передбачено, що на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця. Тобто роботодавець, керуючись даною нормою, має право коригувати розмір зарплати працівників навіть у бік зменшення.

Проте, якщо колективним договором і штатним розписом передбачено відповідний розмір посадового окладу за певною посадою, яку роботодавець виплачував до цього часу (15000 грн), то він повинен її виплачувати працівнику, який раніше повертається з декретної відпустки. 

Законодавство не забороняє роботодавцю змінити істотні умови працівниці, що має дитину віком до 3-х років, у випадку, коли колишні істотні умови праці не можуть бути збережені. Але про них роботодавець повинен попередити та отримати згоду на роботу за новими умовам від працівника. Тому, скористатися моментом, що на даній посаді два місяці ніхто не працює та зменшити оклади не вдасться.

При цьому, зменшення зарплати не може бути обумовлене простим небажанням виплачувати відповідну зарплату певному працівникові, а повинно бути обґрунтовано змінами істотних умов праці.

Зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, викликана змінами в організації виробництва і праці, має бути не лише обґрунтована, а й доведено, що зміна зарплати працівника обумовлена принаймні одним із факторів, наведених у Постанові Пленуму №9: раціоналізацією робочих місць, запровадженням нових форм організації праці, переходом на бригадну форму організації праці, впровадженням передових методів, технологій, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП, у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці, до яких відносяться, зокрема, системи та розміри оплати праці, при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. 

У мирний час про зміну істотних умов працівник повинен був бути повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці до їх запровадження або зміни (ст. 32 КЗпП та ст. 103 КЗпП).

У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених ч. 3 ст. 32 КЗпП та ст. 103 КЗпП, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов (ст. 3 Закону №2136).

Отже, при оформленні наказу про зміну істотних умов праці з обґрунтуванням причини зменшення окладу за певною посадою потрібно отримати згоду працівника (підпис, з наказом ознайомлений) та у разі погодження внести зміни до штатного розпису.

Якщо ж колишні істотні умови праці не можуть бути збережені, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то згідно з ч. 4 ст. 32 КЗпП трудовий договір припиняється на підставі п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП (відмова від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці).

Звільнення в цьому разі проводиться з виплатою вихідної допомоги в розмірі не менше середньомісячного заробітку (який обчислюється за Порядком №100).

Звертаємо увагу, працівник після попередження про зміну заробітної плати може відмовитися від подальшого продовження роботи в будь-який час протягом двомісячного строку (він не зобов'язаний «відпрацьовувати» ці два місяці). Навіть якщо працівник хоче звільнитися до закінчення цих двох місяців (що буває нерідко, адже іноді працівник може знайти нову роботу досить швидко), звільнення все одно проводиться за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП із виплатою вихідної допомоги.

Тож, якщо провести зміни посадових окладів в сторону зменшення з дотриманням норм законодавства, то в подальшому роботодавець позбавить себе від трудових спорів в суді.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 122 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»

  • ФОП за сумісництвом без основного місця роботи: чи можливо?
    Чи можна оформити працівника на роботу по сумісництву як не основне місце роботи? В даного працівника є відкритий ФОП, де він проводить господарську діяльність і хоче щоб це залишилося його основним місцем роботи. Чи зареєстрований ФОП вважається основним місцем роботи? Якщо все ж оформити такого працівника, які можливі наслідки для підприємства?
    Сьогодні 16:1512
  • Виплата зарплати працівника на картку іншої особи
    Співробітник (інвалід) надав заяву на виплату його зарплати на карту його дочки. Чи може фірма виплачувати зарплату співробітника на карту іншої люди по його заяві? У такому випадку вся звітність заповнюється на співробітника по нарахуванню? Чи можуть бути запитання у податкової за такими виплатами?
    Сьогодні 15:5032
  • Оповіщення працівників про їх виклик до ТЦК на підприємстві: які дії ФОПа?
    ФОП отримав лист - розпорядження про оповіщення працівників (чоловіків про їх виклик до ТЦК певного дня і в певній годині). Що ФОП має зробити?
    Сьогодні 13:5523
  • Довідка ОК-5 без наявності стажу
    Якщо сформували довідку ОК-5, а в графі "Усього. грн" - сума заробітної плати є, а ось в графі "Страховий стаж" - проставлено "0", то це не правильна подана/прийнята звітність?
    Сьогодні 09:0240
  • Як правильно заповнити суму перевитрати в авансовому звіті?
    Директор оплачує послуги Нової пошти власними коштами. Пізніше подає авансовий звіт на відшкодування йому коштів. При заповненні авансового звіту від 23.04.2025 р. у сумі 80 грн, є перевитрата в сумі накопичених двох авансових звітів (не компенсованих) - 240 грн грн. Загальна сума заборгованості за працівником - 320 грн. 25.04.2025 р. підприємсво сплатило всю суму заборгованості. Як правильно заповнити суму сплати в авансовому звіті: всю суму оплати 320 грн ставити в останньому звіті і номер платіжної інструкції, чи потрібно в кожному звіті відображати один номер платіжної інструкції і суму заборгованості, яка виникла за кожним звітом окремо без накопичення?
    19.08.202559