Головна Усі консультації Праця та соціальний захист Трудові відносини

Оплата водію за відпрацьовані дні та години

Водій здійснює вантажні перевезення по Україні, працює: 1 рейс = 3 дні (в місяць від 2 до 4 рейсів). Працює в день не більше 8 годин, вночі відпочиває в авто. Інші дні місяця перебуває у відпустці без збереження зарплати на період карантину. Чи можна нараховувати зарплату за відпрацьовані дні або години, визначивши це в трудовому договорі і графіком роботи на кожен місяць окремо?

Згідно з ст. 97 КЗпП та ст.15 Закону про оплату праці підприємства самостійно встановлюють в колективному договорі форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами.

Положенням №340 встановлено тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті для водіїв, що здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи вантажів. 

Відповідно до п. 2.2 Положення №340 для водіїв, у яких встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує перевізник за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) з додержанням установленої тривалості робочого тижня.

Щоденний (міжзмінний) відпочинок водія вантажного автомобіля не може здійснюватися водієм у кабіні вантажного автомобіля, крім випадків, коли у вантажному автомобілі є спальне місце для відпочинку водія. Водій вантажного автомобіля протягом щоденного (міжзмінного) відпочинку повинен мати належні умови для відпочинку (ліжко чи спальне місце для відпочинку в кабіні вантажного автомобіля, користування туалетом, можливість харчування гарячими стравами) (п. 5.7 Положення № 340).

Облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія, у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни (п. 6.2 Положення № 340).

Отже, питання оплати праці водіїв вирішуються безпосередньо на підприємствах в колективному договорі або іншому локальному акті щодо встановлення форм та систем оплати праці, розміру їх тарифних ставок (годинних, місячних) або місячного окладу, а також доплат і надбавок, які не можуть бути нижчі за мінімальні гарантії, установлені чинним законодавством.

Тож, при погодинній оплаті праці розмір заробітної плати працівників залежить від тарифної ставки (окладу) і кількості відпрацьованого часу, тобто передбачає визначення розміру основної заробітної плати на підставі кількості відпрацьованого робочого часу і кваліфікації працівника. При погодинній формі оплати праці заробітна плата визначається або за годинною тарифною ставкою, або за кількістю відпрацьованих робочих днів і денними тарифними ставками, або за місячними окладами.

Підсумовуючи вищезазначене, робимо висновок, що погодинну оплату праці водію доречно здійснювати при тривалості зміни 8 годин на день або за нормальної тривалості робочого часу, що не повинна перевищувати 40 годин на тиждень. Тож, вважаємо, якщо дотримано час роботи та щоденний відпочинок водія (у відповідних умовах в кабіні), то оплату праці можна здійснювати пропорційно відпрацьованому часу, враховуючи, що в інші дні водій перебуває у відпустці без збереження зарплати. При цьому, якщо водій є основним працівником, то потрібно дотримуватися абз. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ щодо нарахування ЄСВ не менше мінімального розміру. 

Звертаємо увагу, на підприємстві колективним договором мало бути визначено, чи вважаються поїздки водіїв до інших населених пунктів службовим відрядженням чи така робота має роз’їзний (пересувний) характер.

Якщо колективним договором, що діє на підприємстві, визначено, що поїздки водіїв, які постійно перебувають в дорозі має роз’їзний характер, то таким водіям установлено надбавку до тарифної ставки (посадового окладу) в розмірах, передбачених колективним договором відповідно до Постанови №490. 

Якщо колективним договором водіїв не включено до переліку професій працівників, постійна робота яких провадиться в дорозі та має роз’їзний характер, то поїздки водіїв до іншого населеного пункту є відрядженням, і в такому разі водіям виплачувалися добові. 

Таким чином, якщо в колективному договорі зазначений роз’їзний характер робіт чи відрядження для водія, то впровадження погодинної оплати праці буде зміною істотних умов праці, передбачених ст. 32 КЗпП, про які працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Враховуючи воєнний стан, ч. 3 ст. 32 КЗпП щодо повідомлення працівника за два місяці про зміну істотних умов праці не застосовуються (ч. 2 ст. 3 Закону № 2136). 

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 64 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Щербина Світлана
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Праця та соціальний захист / Трудові відносини
Теги:
Трудові відносини , Договір

30 днiв передплати безкоштовно!

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі