Оплата роботи у вихідні дні на час воєнного стану

Закон №2136 встановив додаткові правила на час війни. Так, у ч. 6 ст. 6 Закону №2136 зазначено, що у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), ч. 1 ст. 65, ч. 3 – 5 ст. 67 та ст. 71 – 73 (святкові і неробочі дні) КЗпП.

Держпрацi в Одеськiй областi зазначила, що у період дії воєнного стану не діють вищезазначені статті КЗпП України. Отже, немає офіційних святкових та неробочих днів. Тому за правилами, встановленими Законом №2136, під час війни працівники мають працювати в понеділок 25 квітня 2022 р. з оплатою праці як у звичайний (не святковий) робочий день.

До війни ст. 72 КЗпП передбачала, що робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

На практиці це означає, що офіційних святкових та неробочих днів в Україні немає. При цьому графік роботи та час відпочинку встановлює роботодавець.

Тому, чи дотримуватися старих правил і оплачувати роботу працівників у вихідний день у подвійному розмірі – кожен роботодавець вирішує самостійно.

Законом №2136 не введено жодних обмежень по оплаті понаднормових годин працівникам, вони як і раніше оплачуються у подвійному розмірі.

На період дії воєнного стану згідно ст.14 Закону №2136 призупиняється дія ст. 44 Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Чи може підприємство проводити такі відрахування у добровільному порядку за наявності можливості?

Також  п. 2 ст. 14 Закону № 2136 на період дії воєнного стану призупиняється дія ст. 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії їх діяльності" та відповідні норми колективних договорів. Стаття 44 Закону про профспілки передбачає відрахування коштів первинній профспілці на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати, а у бюджетній сфері - за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань.

При цьому законодавством не заборонено проводити такі відрахування у добровільному порядку за наявності у роботодавців такої можливості. 

Якщо роботодавець проводить ще й  утримання профвнесків із зарплати працівників, зазначимо.

Статтею 42 Закону про профспілки передбачено обов'язок роботодавця щодо створення умов діяльності профспілок, де в ч. 4 даної статті зазначено, що за наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно і безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим договором. Роботодавець не має права затримувати перерахування зазначених коштів.

Таким чином, оскільки прямої заборони на утримання профвнесків із зарплати працівника на час воєнного стану Законом №2136 не передбачено, то роботодавець й надалі продовжує їх утримувати, допоки працівник не подасть заяву про припинення таких відрахувань.