Приватизація ДП: відображення компенсації за несвоєчасну виплату зарплати в балансі

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону «Про приватизацію державного і комунального майна», до договору купівлі-продажу включаються передбачені умовами аукціону, викупу зобов’язання сторін, зокрема, погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства.

Згідно з ст. 1 Закону про бухоблік, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Якщо  затримка виплати зарплати становить один і більше календарних місяців, то відповідно до ст. 34 Закону про оплату праці,  роботодавець зобов'язаний нарахувати та виплатити працівникам компенсацію втрати частини заробітної плати. Компенсація за її несвоєчасну виплату проводиться лише один раз - безпосередньо перед виплатою заборгованості по зарплаті. І нараховується така компенсація пропорційно частині зарплати, заборгованість за якою погашається. Докладніше про це ми писали тут.

Таким чином, якщо заборгованість по зарплаті не погашена на момент складання балансу, то й підстав нараховувати компенсацію за несвоєчасну виплату зарплати поки ще немає, оскільки вона нараховується безпосередньо при виплаті заборгованості по зарплаті. Тому відображення такої компенсації в балансі є безпідставною, оскільки господарська операція ще не проведена, бо зарплата не виплачена.

Коли новий власник буде погашати заборгованість по зарплаті, тоді він і нарахує цю компенсацію.

Крім того, виплата компенсації за несвоєчасну виплату зарплати – це лише один з видів матеріальної відповідальності роботодавця. 

Так, наприклад, якщо є заборгованість по зарплаті перед звільненими працівниками, то це означає, що зі звільненими працівниками не було проведено своєчасно розрахунок по заробітній платі, а отже, роботодавець повинен нарахувати та виплатити працівникам ще й середній заробіткок за весь час затримки.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення (ст. 116 КЗпП).

Згідно зі ст. 117 КЗпП, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Тобто, виплати звільненим працівникам середнього заробітку будуть провадитися за весь час затримки остаточного розрахунку до дня фактичного розрахунку. Тож, розрахована компенсація та не виплачена на кінець року не відповідає дійсності та не може бути зафіксована в річному балансі, оскільки вона розраховується починаючи з дня після звільнення до дня фактичного розрахунку, а якщо розрахунок заборгованості по зарплаті на кінець року не проведено, подія не завершена.