Копменсація при неповному робочому часі

Насамперед зазначимо, що відсутність працівника на роботі без підтвердження причини є прогулом. Але, щоб не псувати працівнику трудову книжку, як варіант, час відсутності можна оформити, подавши заяву на відпустку без збереження заробітної плати на період карантину на підставі ч. 4 ст. 84 КЗпП  та ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 КЗпП за угодою між працівником і власником може встановлюватися як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Відповідно до абз. 2 п. 2 Порядку №100 працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.

В даному випадку розрахунковий період для нарахування середньої зарплати є період з лютого 2021 р. по липень 2021 р. Оскільки в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Тобто, якщо працівник працює в умовах неповної зайнятості та відсутні виплати у  розрахунковому періоді, розрахунок середньої зарплати може бути проведений двома способами за певних умов, а саме:

• виходячи з установленої у місяці настання відповідної події місячного окладу (тарифної ставки), якщо її (його) розмір перевищує МЗП, з урахуванням неповної зайнятості;
• або з МЗП, встановленої на час розрахунку з урахуванням неповної зайнятості, якщо розмір МЗП вищий за розмір окладу (тарифної ставки).

Час перебування у відпустці без збереження заробітної плати зараховується до стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку (п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону №504).

Отже, під час перебування у відпустці без збереження заробітної плати особа вважається працюючою та така, що знаходиться в трудових відносинах, що підтверджується записами у трудовій книжці та включається до трудового (загального) стажу.

Таким чином, перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати не потрібно виключати при обчисленні днів, за які обчислюється щорічна відпустка, бо вона входить до стажу роботи.

Тобто, перебування працівника у відпусці без збереження зарплати на час встановлення в країні карантину дає право на дні щорічної відпустки, відповідно і на нарахування компенсації за ці дні.

Згідно до ч. 1 ст. 182¹ КЗпП та ст. 19 Закону про відпустки передбачено, що жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, матері інваліда з дитинства підгрупи A I групи, одинокій матері, батьку дитини або інваліда з дитинства підгрупи A I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи A I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП).

Частиною 7 ст. 20 Законом про відпустки передбачено, що додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, надаються понад щорічні відпустки, вони переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному ст. 11 цього Закону, а при звільненні випачується компенсація за всі дні невикористаної додаткової відпустки (ст. 24 Закону про відпустки).

Розрахунок додаткової відпустки здійснюється за Порядком №100 аналогічно розрахунку щорічної основної відпустки.

Що стосується оподаткування, то на суму додаткової відпустки нараховується ЄСВ, а також утримується ПДФО та військовий збір, оскільки оплата за час додаткової відпустки на дітей відноситься до фонду додаткової заробітної плати (пп. 2.2.12 Інструкції №5).

Середньоденну зарплату на умовах неповного робочого часу розраховуємо наступним чином: оклад (мінзарплату) множимо на 12 (місяців) і ділимо на кількість календарних днів, за вирахуванням святкових і неробочих днів, у 12-місячному розрахунковому періоді. Отримана сума середньої множиться на кількість календарних днів відпустки,  включаючи календарні дні за додаткову відпустку на 2-х дітей, які підлягають компенсації.

Звертаємо увагу, що до розрахунку середньої зарплати береться оклад, що встановлений на момент звільнення працівниці, в даному випадку це оклад, який було підвищено у квітні за займаною нею посадою.