При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення (ст. 116 КЗпП).
Згідно зі ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Тобто, відсутність фінансово-господарської діяльності чи коштів у роботодавця не знімає з нього вини за невиплату належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП, тобто виплати працівнику його середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку до дня фактичного розрахунку.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.
Тобто, для звернення працівника до суду із заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.
Із запитання виходить, що підприємство провело остаточний розрахунок з працівником з порушенням терміну, тому працівник керуючись ч. 1 ст. 233 КЗпП звернувся до суду щодо вирішення питання про порушення його прав при звільненні. Рішення прийнято на користь працівника та зобов’язали роботодавця виплатити йому середній заробіток за весь час затримки розрахунку.
Для розрахунку середнього заробітку потрібно скористатися Порядком №100.
Середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи (абз. 2 та абз. 3 п. 2 Порядку №100).
На практиці середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні визначається шляхом діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів. Отриманий результат множиться на кількість днів починаючи з дня після звільнення до дня фактичного розрахунку.
У ситуації, що розглядається, працівник звільнився 07.07.2020 р., то середній заробіток за весь час затримки розрахунку, визначається за останні два календарні місяці роботи перед звільненням, а це травень та червень 2020 р., а оскільки в зазначені місяці працівник не працював, тому що перебував у відпустці без збереження заробітної плати у зв’язку з карантином, то до розрахунку потрібно взяти попередні два місяці роботи - березень та квітень (а не лютий та березень 2020 р.) 2020 р. При цьому, у квітні 2020 р. працівник також не працював, а перебував у відпустці без збереження заробітної плати у зв’язку з карантином, тому у розрахунку братиме участь лише сума доходу нарахована працівнику у березні 2020 р., а саме 3174,00 грн та кількість робочих днів відпрацьованих у цьому місяці - 21.
Виходячи з цього, середньоденна зарплата становитиме 151,14 грн (3174,00 грн : 21 р.д.).
Кількість робочих днів за час затримки виплати рахуються за період з 08.07.2020 р. по 08.04.2021 р. (включаючи сам день проведення розрахунку) та складають 191 робочий день (18+20+22+21+21+22+19+20+22+6).
Середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільненні за весь період: 151,14 грн х 191 робочий день = 28 867,74 грн.
Про оподаткування середньої за затримку остаточного розрахунку за рішенням суду ми писали тут.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити