Ознайомлення та інструктажі до початку роботи за трудовим договором здійснюють в письмовій формі

Згідно зі ст. 29 КЗпП до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний:

1) роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;

2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

А що на практиці?

Ознайомлення та інструктажі, про які говорить КЗпП, мають бути здійснені в письмовій формі. Це може бути ознайомлення під розписку з кожним документом окремо, відмітка на заяві чи наказі про прийняття на роботу, спеціальний журнал інструктажу чи певне поєднання названих способів. Також практика виробила правило, згідно з яким кадровий наказ про прийняття на роботу (як і абсолютна більшість інших кадрових наказів) має бути доведено до відома працівника під розписку (відмітка «З наказом ознайомлений»). Це необхідно для того, щоб засвідчити згоду працівника з обов'язками, які покладає на нього та на роботодавця чинне законодавство.

З цієї позиції (з метою засвідчення ознайомлення працівника) у наказі про прийняття на роботу обов'язково має бути зазначено посаду працівника та розмір його заробітної плати (не слід обмежуватися посиланням на штатний розпис). Факт ознайомлення працівника з посадою, на яку його прийнято, має бути письмово зафіксований. Працівник повинен розписатися про ознайомлення з посадовою інструкцією та всіма нормативними документами, що стосуються виконання ним посадових обов'язків на займаній посаді (положення про цех, відділ, статут підприємства, інструкції щодо роботи з машинами й механізмами, технічні регламенти тощо).

Така кількість документів, що супроводжують трудовий договір, змушує деякі компанії розробляти та укладати його у формі окремого письмового документа під назвою «Трудовий договір». Трудовим законодавством це допускається. Однак, укладаючи такий договір, не слід забувати, що згідно зі ст. 9 КЗпП умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними. Укладати з працівником трудовий контракт (згідно з ч. 3 ст. 21 КЗпП) можна лише в разі, коли можливість укладення саме контракту з цією категорією працівників передбачено законами України.