• Посилання скопійовано

Чи потрібно збільшувати посадові оклади у разі підвищення прожиткового мінімуму з 01.07.2021 р.?

На підприємстві проводили нарахування зарплати за червень 2021 р. із нарахуванням індексації - 3,4%. У липні 2021 року має змінитися прожитковий мінімум, що теж вплине на суму індексації. Бухгалтер стверджує, що з 1 липня є законодавча вимога до підприємства підняти оклади всім працівникам на підприємстві на 3,4%. Всі оклади на сьогодні більші за 6000 грн. Чи насправді законодавство нзобов’язує з 1 липня підвищувати оклади всім працівникам?

Основними законодавчими актами, що регулюють порядок оплати праці та встановлюють мінімальні державні гарантії в оплаті праці, є КЗпП та Закон про оплати праці.

Відразу зазначимо, що роботодавець не зобов’язаний встановлювати посадовий оклад у штатному розписі у розмірі, що не менший  за мінзарплату. На сьогодні, відповідно до ч. 6 ст. 96 КЗпП, мінімальний розмір посадового окладу (тарифної ставки) у штатному розписі не може бути меншим за розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року (з 1 січня 2021р. – 2270 грн). Тобто для 2021 року мінімальний посадовий оклад складає 2270 грн.

А вже потім додатково, відповідно до ст. 3-1 Закону про оплату праці, якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати. При цьому при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Отже, якщо оклади в штатному розписі встановлені менші за мінімальну зарплату, проте вони перевищують діючий прожитковий мінімум для працездатних осіб, це не є порушенням трудового законодавства.

Щодо необхідності підвищення посадових окладів

Відповідно до ст. 5 Закону про оплати праці, організація оплати праці здійснюється на підставі:

  • законодавчих та інших нормативних актів;
  • генеральної угоди на національному рівні;
  • галузевих (міжгалузевих), територіальних угод; колективних договорів; трудових договорів; грантів.

Своєю чергою, статтею 21 Закону про оплату праці визначено,  що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.

Колективним договором, а якщо договір не укладався - актом роботодавця, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників, можуть встановлюватися інші системи оплати праці (ст. 6 Закону про оплату праці).

Отже, якщо колдоговором (або іншим актом роботодавця) передбачено підвищення окладів (ставок) у зв’язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму протягом року, то  відповідно  це потрібно зробити, підвищивши  посадові оклади для усіх працівників. Якщо такої вимоги немає, підвищувати оклади з 1 липня 2021 року роботодавець  не зобов’язаний. Тобто збільшення прожиткового мінімуму не є  прямою підставою для підвищення окладів працівників, однак такий порядок може бути передбачено колективним або трудовим договором.

Таким чином, підприємство самостійно вирішує з урахуванням власних фінансових можливостей та інших умов коли підвищувати посадові оклади, на скільки, яким категоріям працівників тощо, при цьому зростання бюджетних показників прямо на факт підвищення не впливає.  Головне – виконати мінімальні державні гарантії, зокрема: з 1 січня 2021 року мінімальний розмір посадового окладу (тарифної ставки) у штатному розписі має бути встановлений у розмірі не менше 2270 грн, а мінімальна зарплата нарахована за повністю виконану місячну норму праці — не менше 6000 грн ( з 1 грудня  2021 р. – 6500 грн).

Тому, якщо наразі оклади вищі, ніж 6000 грн, підвищення прожиткового мінімуму не зобов’язує підвищувати оклади.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Степанов Михаил

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»

  • Оформлення працівника - сумісника на час декретної відпустки бухгалтера
    Бухгалтер (єдиний) з 18.11.2024 р. йде у відпустку по вагітності та пологах на 126 днів. Далі вона планує вийти на роботу після закінчення лікарняного. На цей період (126 днів) підприємство планує прийняти сумісника на виконання обов'язків бухгалтера. Як оформити такого сумісника? Які потрібні накази, повідомлення до ДПС тощо?
    22.11.2024101
  • Чи може сумісник працювати у суботу?
    Є необхідність взяти на роботу працівника, але він може працювати тільки за сумісництвом і тільки по суботах. Підприємству такий графік роботи підходить. Чи має підприємство в такому разі нараховувати працівнику подвійну ставку, тому що це робота у вихідний? Як правильно скласти графік роботи?
    21.11.202452
  • Виправлення скороченої назви підприємства у трудовій книжці
    При заповненні трудової книжки вказано скорочену назву роботодавця: ТОВ "Квіточка" замість "Товариство з обмеженою відповідальністю "Квіточка". Чи стане це перешкодою при передаванні відомостей про трудову діяльність працівника в електронному вигляді до ПФУ? Якщо так, то як це виправити, якщо деякі підприємства вже ліквідовані?
    21.11.202437
  • Витрати у відрядженні на оплату користування платними дорогами
    Працівник повернувся з закордонного відрядження та надав нефіскальні чеки з платіжного терміналу за проїзд платними дорогами. Оплата проведена банківською картою та відображена у виписці, яку надав працівник. Чи підлягають такі витрати оподаткуванню ПДФО та ВЗ?
    20.11.2024414
  • Які наслідки, якщо оплатили ДМС для працівника в сумі більше 30% його зарплати?
    У працівника зарплата 39 тис. грн. В липні 2024 оплатили медичне страхування на рік 21000,00 грн. Чи є це додатковим благом та чи треба сплатити ПДФО 18 % та ВЗ 1,5%? Оскільки минув час, які штрафи має сплатити підприємство, якщо зараз оплатимо податки за рахунок працівника? Та чи дійсна зараз пільга 30% по договорам страхування?
    19.11.202427