Виплати нерезиденту-фізособі неприбутковою організацією

Іноді і у неприбуткових організацій виникає необхідність в залученні фізичних осіб-нерезидентів для надання ними певних професійних послуг – наприклад, послуг лекторів, спікерів тощо. Як правило, з такими фізичними особами відповідні договори та підписуються акти приймання-передачі послуг. 

Угодою між двома і більше сторонами, направленою на встановлення, зміни та завершення цивільно-правових прав та обов’язків є договір ЦПХ (ст. 626 ЦКУ).

Формат договору ЦПХ з нерезидентом майже не відрізняється від договору ЦПХ з резидентом. Крім основних реквізитів сторін, чіткого опису та строків виконання роботи, необхідно обов’язково вказати вартість роботи в національній валюті та ставку податку, яка буде застосовуватися до доходу за цим договором (пп. 170.10.3 ПКУ).

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін згідно зі ст. 905 ЦКУ та не можуть укладатися на невизначений строк. За ЦПД оплачується не процес праці, а її результати, отримання певних послуг. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. 

При цьому, потрібно звернути увагу на загальні правила та вимоги, яким повинні відповідати такі договори.

По-перше, результат виконаних робіт (наданих послуг) повинен оформлятися актом приймання-передання таких робіт (послуг).

По-друге, виплата повинна проводитися лише на підставі актів приймання-передання виконаних робіт (наданих послуг).

По-третє, робота не повинна мати тривалий та систематичний характер, оскільки є ризики підміни цивільно-правових відносин трудовими, що загрожує штрафом для роботодавця.

Сума винагороди за ЦПД потрапляє до бази обкладення ЄСВ, тільки якщо ЦПД передбачає виконання робіт (ст. 837 ЦКК) або надання послуг (ст. 901 ЦКУ).

Оподаткування доходів по договорам ЦПХ  ідентичне оподаткуванню заробітній платі. А саме ЄСВ на суму доходів нерезидентів нараховується на загальних підставах (за ставкою 22%), якщо інше не встановлене міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ). Тобто, резидентський статус фізособи — отримувача доходу для цілей стягування ЄСВ не має значення. Аналогічна думка з цього приводу зазначена у листі ПФУ 28.01.2011 р. №1583/03-30. Оскільки, платниками ЄСВ за фізичних осіб-нерезидентів, які працюють за договорами ЦПХ, є роботодавці, то і подавати таблицю 5  та таблицю 6 Звіту з ЄСВ також мають роботодаці.

Заповнюються вони так:

• у таблиці 5 - відображається початок та кінець строку дії договору, при цьому у реквізиті 6 слід поставити "0";
• у реквізиті 7 — "3";
• у реквізиті 8 — "0";
• у реквізиті 11 — зазначається дата початку та дата закінчення дії договору.

у таблиці 6 — потрібно відобразити нараховані суми винагороди за ЦПД і сум нарахованого на нього ЄСВ, а у реквізиті 9 — код категорії особи "26"; у реквізитах 22-24 — проставляються нулі.

Платниками ПДФО є, зокрема, фізичні особи – нерезиденти, які отримують доходи з дже-рела їх походження в Україні. 

При цьому слід пам’ятати, що ПДФО відноситься до податків, на які поширюється дія договорів про уникнення подвійного оподаткування. Оскільки дохід за договором ЦПХ буде виплачуватися нерезиденту України, а в ст. 103 ПКУ встановлено: якщо міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, то застосовують правила міжнародного договору, тому важливо знати: резидентом якої країни є фізична особа - отримувач доходу, чи укладено з цією країною договір про уникнення подвійного оподаткування, чи є у цієї фізичною особи документи, які підтверджують статус резидента країни, з якою Україна уклала договір про уникнення подвійного оподаткування. Тільки при наявності всіх підтверджувальних документів роботодавець розглядає можливість не оподаткування доходів. А у разі, якщо іноземець не надав підтверджувальні документи, роботодавець оподатковує його доходи за правилами та ставками, встановленими ПКУ (пп. 170.10 ПКУ).

Якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом – юридичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів. Це правило стосується як ПДФО, так і військового збору.

Отже, доходи, одержані нерезидентами у вигляді винагород оподатковуються ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%. Базою оподаткування є нарахована сума такої винагороди.

Підприємство при нарахуванні (виплаті) на користь фізичної особи - нерезидента винаго-роди за виконані роботи (надані послуги) за ЦПД у формі №1ДФ відображає за ознакою доходу «102».

Для персоніфікованого відображення у формі №1ДФ нарахованої та виплаченої винагороди роботодацю потрібно мати реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП). 

Отримати РНОКПП нерезидент може особисто або через законного представника чи уповноважену особу (пп. 70.5 ПКУ). Для цього потрібно:

• подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою №1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі;
• додати до облікової картки документ, що посвідчує особу, та засвідчений в устано-вленому законодавством порядку його переклад українською мовою.