• Посилання скопійовано

Термін відпустки без збереження зарплати обмежується строком, на який встановлено карантин

ФОП-власник ресторану має одного працівника, який з початку карантину не працює. На працівника за травень-червень отримано допомогу по частковому безробіттю з центру зайнятості. Протягом 6 місяців ФОП не має права звільняти працівника, зараз він у неоплачуваній відпустці. До якого періоду можна не виплачувати працівнику зарплату?

Статтею 26 Закону про відпустки визначено, що за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

У разі встановлення КМУ карантину відповідно до Закону "Про захист населення від інфекційних хвороб" термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається до загального терміну, встановленого ч. 1 цієї статті.

Таким чином, працівник може перебувати у відпустці без збереження зарплати на весь період карантину, встановленого КМУ (аж до дня  завершення карантину), якщо на це є згода як працівника, так і роботодавця.  На сьогодні карантин встановлено до 31.12.2020 р. (див. п. 1 постанови Кабміну №641).

 

Щодо отримання допомоги по частковому безробіттю та звільнення

Частиною 6 ст. 47-1 Закону про зайнятість визначено, що у разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю (розірвання трудового договору протягом шести місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж 180 календарних днів - протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги), з дня закінчення виплати допомоги з підстав, передбачених пп. 1 ст. 40 (крім повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця), пп. 1 ст. 36, ч. 3 ст. 38 КЗпП, кошти повертаються в повному обсязі до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Розберемо, які саме підстави розірвання трудового договору приведуть до обов'язку повернути отримані від центру зайнятості кошти:

  • розірвання трудового договору з ініціативи власника у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (крім повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця)(п. 1 ст.40 КЗпП);
  • припинення трудового договору за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП);
  • розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору (ч. 3 ст. 38 КЗпП).

Якщо звільнення відбулося з інших підстав, тоді допомогу повертати не потрібно. Наприклад, допомогу не потрібно повертати, якщо працівника звільнено за його ініціативи в зв'язку з переїздом на нове місце проживання,  або звільнення в зв'язку з переведенням працівника, за його згодою, на інше підприємство та інші підстави, передбачені КЗпП, крім тих, які прямо визначені ст. 47-1 Закону про зайнятість.

Зверніть увагу, якщо допомога по частковому безробіттю  отримана за період два місяці (травень-червень), строк для «відпрацювання» після отримання допомоги  становить два місяці (тобто період, що дорівнює періоду виплати допомоги), а не шість місяців.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Степанов Михаил

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»

  • Чи може сумісник працювати у суботу?
    Є необхідність взяти на роботу працівника, але він може працювати тільки за сумісництвом і тільки по суботах. Підприємству такий графік роботи підходить. Чи має підприємство в такому разі нараховувати працівнику подвійну ставку, тому що це робота у вихідний? Як правильно скласти графік роботи?
    21.11.202432
  • Виправлення скороченої назви підприємства у трудовій книжці
    При заповненні трудової книжки вказано скорочену назву роботодавця: ТОВ "Квіточка" замість "Товариство з обмеженою відповідальністю "Квіточка". Чи стане це перешкодою при передаванні відомостей про трудову діяльність працівника в електронному вигляді до ПФУ? Якщо так, то як це виправити, якщо деякі підприємства вже ліквідовані?
    21.11.202423
  • Витрати у відрядженні на оплату користування платними дорогами
    Працівник повернувся з закордонного відрядження та надав нефіскальні чеки з платіжного терміналу за проїзд платними дорогами. Оплата проведена банківською картою та відображена у виписці, яку надав працівник. Чи підлягають такі витрати оподаткуванню ПДФО та ВЗ?
    20.11.2024324
  • Які наслідки, якщо оплатили ДМС для працівника в сумі більше 30% його зарплати?
    У працівника зарплата 39 тис. грн. В липні 2024 оплатили медичне страхування на рік 21000,00 грн. Чи є це додатковим благом та чи треба сплатити ПДФО 18 % та ВЗ 1,5%? Оскільки минув час, які штрафи має сплатити підприємство, якщо зараз оплатимо податки за рахунок працівника? Та чи дійсна зараз пільга 30% по договорам страхування?
    19.11.202425
  • Чи дають отримані гранти право на бронювання працівників?
    Чи дають право на бронювання працівників гранти на створення та розвиток виробництв переробної промисловості?
    18.11.202427