Які державні гарантії з мінзарплати, якщо працівники відпрацювали не весь робочий час?

Порядок забезпечення гарантованого мінімального розміру оплати праці визначено ст.  3-1 Закону №108, де зазначено, що розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної зарплати. А у разі, якщо працівник не виконав у повному обсязі місячної (годинної) норми праці, мінзарплату виплачують пропорційно до виконаної норми праці.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для усіх суб'єктів господарювання, які використовують працю найманих працівників. Її розмір щорічно встановлюється Законом «Про Державний бюджет» і не може бути меншим за прожитковий мінімум. Контроль за нарахуванням зарплати мають право здійснювати органи Міндоходів.

Таким чином, відповідно до абз. 6 ст. 265 КЗпП відповідальність за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці накладається штраф у двократному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Крім того, п. 6 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Але з впровадженням в країні карантину, Законом №533 були внесені деякі зміни до законодавчих актів, зокрема, і до Закону про ЄСВ. Відповідно до цього Закону тимчасово штрафні санкції, визначені ч.11 ст. 25 Закону про ЄСВ, не застосовуються за такі порушення, вчинені у періоди з 01 по 31 березня та з 01 по 30 квітня 2020 року.

Таким чином, якщо працівнику нараховуватиметься зарплата (лікарняні, відпускні), то звільнення на час карантину від сплати ПДФО, ВЗ та ЄСВ не сталося!

Отже, при їх нарахуванні слід буде нарахувати і ПДФО, ВЗ та ЄСВ. І сплатити ці платежі треба у строки, встановлені законодавством, як правило, це день виплати такого доходу працівнику. А якщо він був нарахований, але не був виплачений, то діють граничні строки сплати:

• для ПДФО та ВЗ - це 30 днів місяця, наступного за місяцем, у якому дохід було нараховано;
• для ЄСВ - це 20 число місяця, наступного за місяцем, у якому дохід було нараховано. 

Отже, протягом  періоду  з 01 по 31 березня та з 01 квітня по 30 квітня 2020 року платникам ЄСВ не нараховуватимуться штрафи згідно зі ст. 25 Закону про ЄСВ та пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягатиме списанню. Однак рекомендуємо, у разі виявлення порушень, допущених в зазначеному періоді, виправити їх своєчасно.

Таким чином, якщо працівнику при виконанні норми праці не проводилася доплата до мінімальної, оскільки його оклад (тарифна ставка) дорівнював або був вище мінімальної зарплати, то й у разі невиконання норми праці через відпустку без збереження зарплати такої доплати не буде.

Якщо ж доплата до мінімальної розраховувалася, то нараховану йому зарплату за місяць за фактично відпрацьований час потрібно порівняти з мінімальною зарплатою, розрахованою пропорційно виконаній нормі праці.

Якщо пропорційна мінімальна зарплата виявиться вищою за фактичну, то на різницю між цими двома величинами нараховуємо працівнику доплату до мінімальної.

Однак, звертаємо  вашу  увагу на те, що Законом №533 не накладено тимчасової заборони на недотримання мінімальних гарантій працівникам. Тому у разі непроведення донарахування заробітної плати працівника до рівня мінімальної зарплати, за вищезазначеної  умови,  роботодавець нестиме відповідальність відповідно до абз. 6 ст. 265 КЗпП.