• Посилання скопійовано

Відрядна оплата праці

Зменшення замовлень на продукцію, у працівників (відрядна бригадна оплата праці) зарплата за місяць по наряду менша, ніж їх зарплата по погодинному тарифу, призвела до простою. У деяких працівників розряд вищий, ніж розряд виконуваної роботи. Чи потрібно доплачувати міжрозрядну різницю, оформлювати простій та доплачувати 2/3 тарифу

Відрядною називається така форма оплати праці, при якій заробітна плата працівнику (бригаді) нараховується за кількість продукції (робіт, послуг), яке було вироблено у встановлений час. Розмір винагороди при відрядній оплаті праці визначається пропорційно обсягу виконаної роботи.

Колективна (бригадна) відрядна система оплати праці - це різновид відрядної оплати, при якій загальна заробітна плата нараховується всієї бригаді (дільниці, цеху) за кінцевими результатами роботи виходячи з колективної відрядної розцінки. Колективні відрядні розцінки розраховуються на основі коопераційних або укрупнених і комплексних норм. 

Розподіл заробітної плати бригади між її членами може проводитися пропорційно відпрацьованому часу і тарифного коефіцієнта; виходячи з тарифної заробітної плати і коефіцієнта приробітку; пропорційно середнім розрядам виконуваної роботи і відпрацьованого часу; пропорційно базових коефіцієнтів, що відображають рівень заробітної плати членів бригади, з урахуванням відпрацьованого часу. 

 

Міжрозрядна різниця

Оплата праці працівників-відрядників здійснюється за відрядними розцінками, що встановлені для виконуваної роботи та відповідають її розряду, а не розряду, присвоєному працівнику.

Тобто, якщо робітники-відрядники виконують роботи, розряд яких нижче присвоєних їм розрядів, то таким робітникам виплачують міжрозрядну різницю (ст. 104 КЗпП). Виплату міжрозрядної різниці та умови такої виплати встановлюють колективним договором.

 

Простій оформлення та оплата

Відповідно до ч. 1 ст. 34 КЗпП простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Час простою не з вини працівника оформлюється актом простою у довільній формі з зазначенням причини, які зумовили призупинення роботи та видається наказ затверджений керівником підприємства.

Якщо час простою виник не з вини працівника, то його необхідно оплачувати працівникам відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). При цьому, якщо у колективному договорі передбачено більший розмір оплати у разі простою, то така оплата здійснюється у розмірі, передбаченому колективним договором.

Зазначимо, якщо простій відбувається не цілий робочий день, а лише кілька годин, то години простою оплачуються з розрахунку 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду (окладу), а за решту годин нараховується зарплата у загальному порядку.

При цьому податки з нарахованої зарплати під час простою роботодавцю потрібно сплатити у загальному порядку, тобто потрібно нарахувати та утримати ПДФО, ВЗ та ЄСВ. Крім того, роботодавець повинен проводити нарахування ЄСВ від бази нарахування, не меншої за мінімальну зарплату. Також зазначимо, що оплата простою не з вини працівника не є постійною виплатою, і тому не індексується.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»

  • Не проведено інвентаризацію резерву відпусток у 2023 році: які наслідки?
    У І кварталі 2024 року було використано відпусток за 2023 рік більше, ніж нараховано резерву в 2023 р., тобто на кінець 2023 року не проведена інвентаризація резерву відпусток, не визначено кількість днів невикористаних днів відпустки, відповідно немає залишку резерву в балансі. Фактично це проведено і нараховано в І кварталі 2024 р. Як виправити помилку, щоб витрати по резерву відпусток 2023 р. зарахувати в 2024 р.?
    29.04.202449
  • Звільнення та прийняття на роботу в одному місяці: складаємо додаток 1 єдиної звітності?
    Працівник в одному місяці був звільнений (з ознакою наявності трудової книжки) , а наступного дня знову прийнятий на неповний робочий час за сумісництвом без наявності трудової книжки. Як показати такі зміни в графі 14 додатку 1 – кількість днів перебування у трудових відносинах?
    26.04.202493
  • Як при звільненні працівника утримати відпускні, що були виплачені йому наперед?
    Внаслідок помилки в підрахунку кількості днів відпустки, на які має право працівник, в 2024 він «відпочив наперед» на 16 календарних днів. Тепер раптово написав заяву на звільнення день в день, і на роботу більше не виходить. Чи відноситься така помилка до лічильної і яким чином можна утримати/повернути законним шляхом з працівника кошти за незароблені дні щорічної основної відпустки?
    26.04.2024475
  • Оплата дня огляду на МСЕК під час тривалого лікарняного
    Працівник перебував на лікарняному з 18.12.2023 р. до 11.04.2024 р. включно. З 11.04.2024 р. йому надано другу групу інвалідності (надав довідку МСЕК). Чи підлягає оплаті останній день лікарняного (11 квітня), який також є і датою присвоєння інвалідності?
    25.04.202446
  • Допомога на лікування працівника під час призупинення з ним дії трудового договору
    Чи може працівник, з яким призупинено дію трудового договору, отримати від підприємства допомогу на лікування у вигляді оплати послуг медичному закладу? Які податкові наслідки у разі отримання такої допомоги?
    22.04.202429