За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік (ст. 26 Закону про відпустку).
Якщо говорити про норми Закону про відпустки, то про поділ відпусток згадується лише в контексті щорічних відпусток, а саме в ст. 12 Закону про відпустки.
Відпустка без збереження зарплати є окремим видом відпустки й до щорічних не належить (ст. 4 Закону про відпустку). Тож можна зробити висновок, що відпустку без збереження зарплати ділити на частини не можна.
Аналогічне роз’яснення надавали фахівці Мінсоцполітики у листі від 03.02.2012 р. № 31/13/133-12 (а листи Міністерств носять інформаційний та рекомендаційний характер). Разом з цим, в нормах чинного законодавства немає й заборони щодо такого поділу.
Тож, вважаємо, що роботодавець може самостійно прийняти рішення щодо того, чи ділити відпустку без збереження зарплати на частини, чи ні, головне, аби за рік сумарно такої відпустки було надано не більше 15 календарних днів.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити