Чи можна встановити працівникам інші вихідні, ніж субота та неділя?

Відповідно до ст. 67 КЗпП при п'ятиденному робочому тижнi працiвникам надаються два вихiдних днi на тиждень, а при шестиденному робочому тижнi - один вихiдний день. 

Загальним вихiдним днем є недiля. Другий вихiдний день при п'ятиденному робочому тижнi, якщо вiн не визначений законодавством, визначається графiком роботи пiдприємства, установи, органiзацiї, погодженим з профспiлковим комiтетом пiдприємства, установи, органiзацiї, i, як правило, має надаватися пiдряд з загальним вихiдним днем. 

На пiдприємствах, в установах, органiзацiях, де робота не може бути перервана в загальний вихiдний день у зв'язку з необхiднiстю обслуговування населення (магазини, пiдприємства побутового обслуговування, театри, музеї i iншi), вихiднi днi встановлюються мiсцевими Радами народних депутатiв (ст. 68 КЗпП).

Як зазначається в коментарі до ст. 68  КЗПП, коли в законодавстві про працю говориться про вихідні дні, то маються на увазі насамперед вихідні дні працівника. Вихідні дні за календарем (неділя) далеко не завжди є вихідними днями працівників, хоча частина 2 ст. 67 КЗпП і називає неділю загальним вихідним днем. Таке найменування неділі означає, що вона, як правило, є вихідним днем для працівника (якщо інше не передбачено у встановленому законодавством порядку).

Вихідні дні підприємства також можуть не збігатися з вихідними днями працівника. Наприклад, охоронці, в період, коли підприємство не працює – це працівники, які здійснюють охорону підприємства і виконують інші невідкладні роботи.

За загальним правилом, кількість (один чи два) вихідних днів встановлюється в розрахунку на календарний тиждень. Тільки при режимі підсумованого обліку робочого часу за рахунок продовження тривалості роботи протягом дня (зміни) вихідні дні можуть чергуватися з робочими днями через один, два, три чи інше число днів.

Загальні правила про вихідні дні встановлюються на підприємствах, в установах, організаціях відповідно до законодавства правилами внутрішнього трудового розпорядку, що затверджуються трудовими колективами. Ними визначається насамперед тривалість робочого тижня. Вона може складати п'ять чи шість робочих днів. Відповідно працівникам надається один чи два вихідні дні. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день (при п'ятиденному робочому тижні) має надаватися, як правило, підряд з загальним вихідним днем. Він визначається графіком змінності (виходу на роботу), що затверджується власником за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації. Найчастіше це - субота, однак ним може бути і понеділок або інший день.

На підприємствах, в установах, організаціях, зупинення роботи яких неможливе з виробничо-технічних умов або через необхідність безперервного обслуговування населення, а також на вантажно-розвантажувальних роботах, пов'язаних з роботою транспорту, вихідні дні надаються в різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності, що затверджується власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (ст. 69 КЗпП).

Відповідно до ст. 142 КЗпП трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Тобто режим роботи, тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюються роботодавцем самостійно у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колективному договорі з дотриманням норм законодавства про працю (лист Мінсоцполітики від 25.04.2018 р. №184/0/22-18/13).

Отже, працівникам можуть бути встановлені на підприємстві вихідні в інші дні, ніж субота та неділя.