Головна Усі консультації Праця та соціальний захист Трудові відносини

Нюанси надання соціальної відпустки за сумісництвом

Чи може працівниця, яка працює на підприємстві за сумісництвом, взяти оплачувану додаткову відпустку як одинока мати терміном 10 календарних днів в інший термін, ніж на основному місці роботи (на основному місці з 26.12, а за сумісництвом з 21.12)? Які документи повинна надати працівниця?

Мінсоцполітики в листі від 05.08.2016 р. №438/13/116-16 роз’яснює.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 КЗпП працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. Ця норма закону дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, укладати трудові договори про роботу за сумісництвом.

Працівник, який уклав трудовий договір на роботу за сумісництвом, перебуває у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією, фізичною особою і тому має право на оплачувану щорічну відпустку. Це узгоджується також із ст. 56 КЗпП, оскільки робота за сумісництвом є одним з різновидів роботи на умовах неповного робочого часу. Частиною 3 цієї статті передбачено, що при роботі на умовах неповного робочого часу гарантовано недопущення будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Постановою КМУ №245 і Положенням №43, передбачено, що відпустка на роботі за сумісництвом на державному підприємстві, в установі  чи в організації надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.

Підприємства приватного сектору можуть надавати такі відпустки у будь-який час.

Враховуючи зазначене і те, що на роботі за сумісництвом працівник має право і на соціальні відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, і для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, підстав для ненадання працівникам-«сумісникам» соціальної відпустки за ст. 19 Закону про відпустки не вбачається.

Нормативними документами, які безпосередньо регламентують умови роботи та оплати праці сумісників, є Постанова №245 та Положення №43. Але їх норми є обов’язковими для виконання лише для підприємств державної та комунальної форми власності. Незважаючи на те, що Мінсоцполітики наполягає на одночасному наданні соціальної відпустки на дітей на основному місці роботи та на роботі за сумісництвом, на нашу думку, не буде порушенням, якщо їх строки не будуть збігатися, якщо  підприємство  не є державним або комунальним.

Мінсоцполітики дотримується думки, що одинокою матір’ю для цілей визначення права на соцвідпустку на дітей є:

  • жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері;
  • вдова;
  • жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі і розлучена жінка, яка виховує дитину без батька).

Відповідно працівниця має подати копії документів, що підтверджують вищезазначений статус, аби мати право на соціальну відпустку.

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Степанов Михаил
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Праця та соціальний захист / Трудові відносини
Теги:
Відпустки , Трудові відносини

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі