Відмова від компенсації за невикористані відпустки при звільненні

Відповідно до ст. 116 КЗпП  при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною 1 ст. 117 КЗпП передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.

Невиплата належних працівнику сум при звільненні кваліфікується як порушення законодавства про працю, за яке винні особи можуть бути притягнуті до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності. 

Також  фінансові санкції за вчинене правопорушення: порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі є підставами для накладення штрафу в трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення – 11 169,00 грн у 2018 р. (ст. 265 КЗпП).

Отже, директор може відмовитися від компенсації за невикористані дні щорічних відпусток, але його наступник має бути готовий, що у Держпраці у разі перевірки виникнуть запитання й буде накладено штраф у трикратному розмірі МЗП і не тільки.