Працевлаштування директора без заробітної плати

Працівника не може бути допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу (ч. 4 ст. 24 КЗпП).

Порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу затверджено Постановою №413.

Згідно зі ст. 65 ГКУ власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва госпдіяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов’язки та відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

Якщо власник здійснює управління підприємством безпосередньо, то трудові відносини не виникають. У разі наймання працівника на посаду керівника виникають трудові відносини.

Постановою №413 передбачено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізособою до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника ЄСВ за формою згідно з додатком до постанови до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

• засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб згідно з вимогами законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
• на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
•  на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Таким чином, повідомлення ДФС про прийняття на роботу директора може бути підписано власником або одним із власників за рішенням загальних зборів.

Та є щодо цього й інша думка. Як зазначає ДФС у Львівській області, подавати повідомлення про прийом директора на новостворене підприємство не потрібно.

Відповідно до Постанови №413 інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до Реєстру страхувальників та Реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону про ЄСВ.

Для виконання порядку повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу, потрібна наявність таких обставин:

• існування юрособи, на роботу до якої приймається працівник;
• об’єктивна можливість подання повідомлення до початку роботи працівника;
• подання повідомлення за формою, передбаченою Порядком №413.

Відповідно до ч. 4 ст.87 ЦКУ юрособa вважaється створенoю з дня її дeржавної реєстрації.

Держреєстрація юрособи здійснюється, зокрема, на підставі:

• Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»;
• Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженим наказом Мін'юсту від 09.02.2016 р. №359/5;
• Наказу Мін'юсту від 18.11.2016 р. №3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

При здійсненні держреєстрації юрособи, держреєстратор зобов'язаний внести відомості до ЄДР щодо керівника юрособи, яка створюється. Без внесення до ЄДР ідентифікаційних даних про керівника державна реєстрація юрособи не відбувається.

Тож з дня держреєстрації новостворюваної юрособи, у ЄДР наявні відомості про її керівника, які вважаються правдивими. Таким чином, початком роботи керівника юрособи є день внесення держреєстратором відомостей про нього до ЄДР.

Отже, при здійсненні держреєстрації новоствореної юрособи територіальні органи ДФСУ повідомлені про факт створення юрособи та особу її керівника.

Та ми все ж схиляємося до думки, що повідомлення таки подати потрібно, оскільки в Порядку №413 відсутні виключення щодо подання повідомлення про прийняття.

Робота директора без зарплати

Найманий працівник, тобто директор не може працювати безоплатно.

Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства – виплачувати йому заробітну плату й забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін (ч. 1 ст. 21 КЗпП).

Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану ним роботу (ст. 1 Закону про оплату праці).

Відповідно до ст. 95 КЗпП та ст. 3 Закону про оплату праці найманому працівнику не можуть виплачувати зарплату нижче за мінімальний розмір.

Отже, директору підприємства мають виплачувати зарплату не менше розміру мінімальної зарплати, встановленого законодавством.

Відмову від отримання зарплати директор оформити не має права. Зменшити витрати на зарплату директора можна встановивши директору режим неповного робочого часу. Таким чином, зарплата буде виплачуватися за фактично відпрацьований час та може бути меншою за мінімальну.

ПДФО та військовий збір утримуються з фактично нарахованої зарплати працівника, а ЄСВ слід нарахувати не менше ніж на розмір мінімальної зарплати (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ).

За недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці підприємству доведеться сплатити штраф у 10-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника щодо якого скоєно порушення (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП). У випадку, зазначеному у запитанні, працівник один — директор, тож розмір штрафних санкцій становитиме 32 тис. грн. Законодавство не встановлює строків давності для застосування штрафних санкцій за ст. 265 КЗпП.