Оплата комунальних послуг працівників за їхніми заявами

Іноді працівники бажають розпорядитися заробітною платою, не отримуючи її. Як правило, зарплату отримують або в грошовій, або в натуральній формі. Особливих проблем при оформленні таких операцій не виникає. Але трапляются ситуації, пов’язані з утриманням і перерахуванням сум за заявами працівників (наприклад, на навчання працівника або його дітей, до благодійного фонду, на оплату комунальних послуг тощо), коли працівник бажає розпорядитися заробітною платою замість її отримання у грошовій або натуральній формі.

Працівник, подаючи заяву керівнику підприємства, просить перераховувати із заробітної плати визначену суму коштів на погашення вартості комунальних послуг (послуги ЖЕКу, оплата електроенергії, опалювання, газо- і водопостачання, послуг каналізації, вивезення сміття, озеленення прилеглої до будинку території). Заяву при таких перерахуваннях можна розглядати як довіреність, якою працівник (одна особа) доручає підприємству (іншій особі) здійснити від свого імені певні дії (наприклад, сплатити вартість комунальних послуг). Таке представництво за довіреністю врегульоване главою 17 ЦКУ (ст. 237 – 250 ЦКУ).

Працівник повинен зазначити у своїй заяві платіжні реквізити організацій, на рахунок яких перераховуються кошти на оплату послуг. Також потрібно зазначити у заяві, чи обмежує працівник суму таких перерахувань, чи ні. Наприклад, у заяві можна вказати, що перерахування здійснюється на фактичну суму, вказану у рахунках на комунальні послуги, а у випадку, якщо сума рахунків більша, ніж сума зарплати до виплати, перераховується вся сума зарплати. При цьому в платіжному дорученні на перерахування згаданих коштів стороннім організаціям зазначають, що перерахування здійснюється за працівника за його заявою.

Оскільки таке перерахування здійснюється за заявою працівника та не є стягненням на його заробітну плату, а також не є відрахуванням, передбаченим законом, то на розмір такого перерахування не поширюється обмеження, встановлені ст. 127 КЗпП. Це означає, що можна спрямовувати будь-яку суму заробітної плати на оплату комунальних послуг працівника, якщо про це зазначено в його заяві.

Нагадаємо, що відповідно до ст. 110 КЗпП при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:

• загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;
• розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати;
• сума заробітної плати, що належить до виплати.

З такої інформації працівник зможе дізнатися, чи повністю оплачено його комунальні рахунки, чи його заробітної плати не вистачило на повну оплату рахунків.

Оскільки оплата рахунків працівника за комунальні послуги по суті є використанням заробітної плати на користь працівника і за його розпорядженням, така оплата комунальних послуг розглядається як виплата працівнику належної йому суми зарплати. Тому в день оплати рахунків слід сплатити до бюджету також і ПДФО, військовий збір та ЄСВ на суму оплачених рахунків – так само, як і при виплаті зарплати на рахунок самого працівника.

Наостанок зауважимо, що, на нашу думку, підприємство не зобов’язане приймати такі заяви від працівників до виконання. Відповідно до ст. 24 Закону про оплату праці за особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця. Оплата комунальних послуг – це не виплата заробітної плати, тому керівник підприємства приймає рішення на власний розсуд, чи задовольняти таку заяву працівника, чи ні.

Бухоблік таких операцій покажемо на прикладі.

За заявою працівника адмінапарату підприємство починаючи з березня 2018 р. щомісяця оплачує його комунальні рахунки. Оклад працівника – 8000,00 грн, вартість комунальних послуг у березні 2018 р. – 3000,00 грн.

Таблиця