Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Запитання:
Працівнику встановлено графік роботи. Згідно з графіком працівник відрацював 154 години, місячна норма, встановлена законодавством = 168 годин, годинна ставка 19,35, отже, нараховано 19,35*154=2979,90. Чи треба донараховувати до мінімального розміру зарплати згідно з встановленною нормою годин за місяць (до 19,35*168 = 3250,80)? Чи правильний розрахунок зарплати буде, якщо відпрацьовано 176 годин (в т.ч. 11 годин святкові та 8 годин надурочно), норма 168 годин, нараховано 176 год.*19,35 + 11 год*19,35 = 3618,45?
Відповідь:
За погодинної плати, годинні тарифні ставки, встановлені на рік, застосовуються щомісячно для нарахування зарплати як розрахункові величини.
Годинні тарифні ставки із врахуванням положень колективних угод (галузевих, міжгалузевих, територіальних) визначаються як частка від ділення встановлених тарифних ставок (окладів) на середньомісячну норму робочого часу за календарем 5-ти денного, 40-годинного робочого тижня.
У 2017 р. середньомісячна норма робочого часу складає 165,5 годин (річна норма робочого часу 1986 год/12 міс.).
Мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі складає 19,34 (3200,00 грн/165,5).
При запровадженні підсумованого обліку робочого часу з обліковим періодом місяць робота понад нормальну тривалість робочого часу за обліковий період оплачується як надурочна і зазначена виплата здійснюється понад розмір мінімальної заробітної плати.
Якщо робота при підсумованому обліку робочого часу виконується в межах встановленої працівнику робочого часу, що є меншою нормальної тривалості робочого часу, відповідно до графіка роботи йому нараховується заробітна плата в розмірі не нижче мінімальної заробітної плати.
При цьому, як наголошує Мінсоцполітики у листі від 20.03.2017 р. №766/0/101-17/28, на підприємствах для працівників, які працюють з місячними окладами, має дотримуватись як мінімальна державна гарантія – мінімальна місячна заробітна плата, а для працівників з погодинною оплатою (годинними тарифними ставками) – мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі.
У випадку, коли працівники, яким встановлені годинні тарифні ставки, виконали місячну норму праці і розмір нарахованої заробітної плата нижчий місячної мінімальної заробітної плати, то доплата до розміру мінімальної місячної заробітної плати їм не провадиться. Фахівці Мінсоцполітики це пояснюють тим, що гарантією в оплаті праці для цих працівників є мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі.
Звертаємо увагу, що погодинна ставка на підприємстві у такому випадку має бути не нижче мінімальної погодинної зарплати.
Отже, мають бути такі розрахунки 19,34*154=2978,36, доплати до розміру 3200 чи до законодавчо встановленої норми годин, як слідує з листа фахівців Мінсоцполітики від 20.03.2017 р. №766/0/101-17/28 провадити не потрібно.
Оплата надурочної роботи здійснюється понад розмір МЗП (лист Мінсоцполіитки від 21.08.2017 р. №2231/0/101-17).
Щодо роботи у святкові та неробочі дні
За підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період встановлену на підприємстві (п. 11 Методичних рекомендацій №138).
Робота у святкові та неробочі дні за підсумованого обліку оплачується після закінчення місяця за години, фактично відпрацьовані в святкові та неробочі дні на підставі ст. 107 КЗпП у подвійному розмірі:
1) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - в розмірі подвійної годинної або денної ставки;
2) працівникам, які отримують місячний оклад:
- в розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад – якщо робота в святковий і неробочий дні проводилася в межах місячної норми робочого часу;
- в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад – якщо робота провадилася понад місячну норму.
Щодо понаднормових годин:
- загальна кількість понаднормових годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і розрахунковою нормою годин за цей період (п. 12 Методичних рекомендацій);
- під час підрахунку надурочних годин робота у святкові дні проведена понад встановлена на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вже оплачена в подвійному розмірі (п. 11 Методичних рекомендацій);
- після закінчення облікового періоду оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад установлений робочий час в обліковому періоді (частина третя ст. 106 КЗпП).
Наприклад, якщо працівник відпрацював за обліковий період 11 години у святкові і неробочі дні, встановлені ст. 73 КЗпП України, понад норму робочого часу, ці години не будуть включатися до надурочних, оскільки робота у святкові та неробочі дні вже мала бути врахована при підрахунку норми робочого часу за обліковий період і відповідно оплачена, а якщо ці години відпрацьовані за графіком роботи, тобто в межах встановленої норми робочого часу, то виключати їх з кількості надурочних годин не потрібно (лист Мінсоцполітики 17.02.2012 р. №51/13/116-12).
Докладно на цю тему читайте:
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись
