Вирішити, чи вважаються службові поїздки працівників до інших населених пунктів службовим відрядженням або роботою, що має роз’їзний (пересувний) характер, повинні обидві сторони – роботодавець та працівники. Фіксується таке рішення або у колективному договорі, або у трудовому договорі з працівником (якщо його укладено у формі контракту). Якщо на підприємстві немає колективного договору, радимо вирішити це питання наказом керівника.
Якщо службові поїздки водіїв будуть оформлені як відрядження, то водії матимуть право на добові. А добові в межах, встановлених пп. 170.9.1 ПКУ, не оподатковуються ПДФО і військовим збором. Не належать вони і до бази нарахування ЄСВ.
Водіям, які направлені у службове відрядження, згідно із ст. 121 КЗпП, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, але розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку. Аналогічної норми щодо роз'їзного характеру робіт в КЗпП немає. Тож, оплата праці водіям із таким характером робіт здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором (зокрема, із урахуванням надбавки за роз'їзний характер робіт).
Докладно на цю тему писали в матеріалах:
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити