Оплата часу перебування на військових зборах

Перш за все треба відзначити, що, або у запитанні міститься помилка, або трудові відносини із таким працівником оформлені невірно. Останній випадок гірший, адже у ньому працівнику невірно здійснювалася оплата праці. Якщо це так, то перш, ніж  рахувати середній заробіток, треба виправити помилки у нарахуванні зарплати минулих звітних періодів.

Про те, як це зробити, ми писали тут>>>

Суміщення чи сумісництво? 

Згідно з п. 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінфіну від 28.06.1993 р. №43 сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у підприємця-фізособи.

Саме в такому випадку працівник може займати на тому самому підприємстві кілька різних посад. 

Але працівник не може одночасно (наприклад, з 9-ї до 18-ї год.) виконувати роботу за основним місцем роботи і за сумісництвом, оскільки це буде вважатися суміщенням професій!

Слід розрізняти поняття «сумісництво» і «суміщення». Суміщення професій (посад) здійснюється на тому ж підприємстві в основний робочий час у той ж проміжок робочого часу, що відведений для основної роботи за рахунок збільшення інтенсивності праці та обсягу виконуваної роботи при незмінній тривалості робочого часу. При цьому окремий трудовий договір з працівником не укладається, лише видається  наказ про допущення працівника до роботи за суміщенням.

Докладніше про це читайте тут>>> 

Чому це так важливо? Справа в тому, що оплата праці в цих режимах роботи здійснюється по-різному. Сумісникам зарплату за кожною посадою нараховують окремо (і за кожним з них, як за окремим робочим місцем, мають виконуватися усі гарантії, зокрема, щодо мінімального розміру оплати праці). Особам, які працюють за суміщенням, дві посади не призначаються і зарплата в них нараховується одна, тільки за основним місцем роботи, але за суміщення вони отримують доплату, про розмір якої домовляються із роботодавцем (мінімального розміру такої доплати законодавство не встановлює).

Докладніше про це читайте тут>> 

Далі перейдемо до ситуації, у якій опинився працівник. 

Виклик на збори під час відпустки

У запитанні зазначено, що він отримав виклик на військові збори під час перебування у відпустці. Згідно із Законом про відпустки, якщо відпустка є оплачуваною, це означає збереження за працівником середнього заробітку (відпускних) протягом періоду її тривалості.

Але і згідно з Інструкцією, яка затвердженна наказом Міністерством Оборони України від 12.03.2007 р. №80, зазначено, що за військовозобов’язаними, призваними на збори, зберігається на весь період зборів, включаючи час проїзду до місця проведення та назад, місце роботи, посада та середній заробіток як на основній, так і на сумісних роботах (якщо такі є). 

Особам, призваним на збори, виплачується зарплата за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв'язку з від'їздом на збори, а також середня зарплата за перші півмісяця зборів.

За решту часу перебування на зборах виплата зарплати провадиться у звичайні строки, установлені на підприємстві, в установі чи організації, де працює військовозобов'язаний.

Зрозуміло, що два середні заробітки за один і той самий період працівник зберігати не може. Тому одну з причин доведеться прибрати. Згідно з  п. 10 Інструкції № 80 щорічна і додаткова відпустки підлягають перенесенню на інший період або продовженню у разі призову військовозобов'язаного на навчальні збори в цей час.  

Але ж працівнику за три дні до початку відпустки вже виплачено відпускні, як бути із ними? Якщо відпустка подовжується після закінчення зборів, то, на нашу думку, сторнувати та перераховувати відпускні не потрібно (адже йтиметься про ту саму відпустку). А ось якщо невикористана частина відпустки переноситься до іншого місяця, зайві відпускні (та ПДФО, ЄСВ та ВЗ) доведеться сторнувати у тому місяці, в якому вони були нараховані. І наново рахувати перед наданням такої частини відпустки. 

Нарахування середнього заробітку за час зборів

Правила розрахунку середнього заробітку встановлено Порядком від 08.02.1995 р. №100.

Так, у п. 3 даного порядку сказано, що при обчисленні середньої зарплати у всіх випадках її збереження включаються:

• основна заробітна плата;
• доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час;
• суміщення професій і посад;
• розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками;
• високі досягнення в праці (високу професійну майстерність);
• умови праці; інтенсивність праці;
• керівництво бригадою, вислугу років та інші);
• виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії;
• винагорода за підсумками річної роботи  та вислугу років тощо.

В свою чергу, п. 4  Порядку №100 визначено, що до розрахунку середнього заробітку не включаються суми, зокрема, виплати, пов'язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо.

Підсумовуючи вищенаведене, можна прийти до висновку, що погодинна оплата праці (як за основним місцем так і за сумісництвом), доплати за вечірні та нічні години, а також премії за місяць враховуються при розрахунку середньої зарплати. А от сума премії з нагоди дня народження до такого розрахунку не потрапить.

Виходячи з п. 8 Порядку №100 розрахунок середньої зарплати працівнику, якого було призвано на навчальні збори, проводиться шляхом ділення нарахованої зарплати за останні 2 місяці на кількість робочих днів (годин). В подальшому, така середня зарплата множиться на кількість робочих днів(годин) за період перебування працівника на зборах.