• Посилання скопійовано

Внесення змін до трудових договорів та використання ПСП у зв’язку із підвищення розміру мінімальної зарплати

Прицівники оформлені по трудовому договору. В колонці, де зазначається зарплата, вказано: 101% від мінзарплати. Чи потрібно з 2017 р. міняти всі договори на ставку, чи можна далі опиратися на мінімальну зарплату 3200 грн? Що з застосуванням ПСП?

Запитання: Прицівники оформлені по трудовому договору. В колонці, де зазначається зарплата, вказано: 101% від мінзарплати. Чи потрібно з 2017 р. міняти всі договори на ставку, чи можна далі опиратися на мінімальну зарплату 3200 грн? Чи можна застосовувати соцпільгу, якщо працівниця розлучена і утримує дитину? В якому розмірі? Чи можна застосовувати соціальну пільгу для осіб, які мають двоє дітей? І в якому розмірі?

Відповідь:

Щодо трудових договорів

Згідно з п. 5 р. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774 мінімальна зарплата після 01.01.2017 р. не застосовується як розрахункова величина у колективних договорах та угодах усіх рівнів.

Тому, сторонам, які уклали колективні договори і угоди, у 3-місячний строк привести їх норми у відповідність із Законом №1774 згідно із законодавством. А до внесення змін до колективних договорів і угод усіх рівнів щодо незастосування мінімальної зарплати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Нагадаємо!

Колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців (ст. 1 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 р. №3356, далі – Закон №3356).

Згідно з ст. 2 Закону №3356 колективний договір укладається на підприємствах незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи. Колективний договір може укладатися в структурних підрозділах підприємства в межах компетенції цих підрозділів.

Угода укладається на національному, галузевому, територіальному рівнях на двосторонній або тристоронній основі:

- на національному рівні - генеральна угода;

- на галузевому рівні - галузеві (міжгалузеві) угоди;

- на територіальному рівні - територіальні угоди.

Як бачимо, у Законі №1774 обов’язок роботодавця вносити зміни прописаний лише щодо колективних договорів та угодах усіх рівнів. Тому чи необхідно вносити зміни саме трудового договору залежить від того чи й надалі згідно з умовами такого договору продовжують бути дотримані вимоги чинного трудового законодавства.

Зауважимо, що з 01.01.2017 р. завдяки Закону №1774 розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати – у 2017 році не менше 3200 грн (нова стаття 3-1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. №108/95). При цьому роботодавець не зобов’язаний установлювати посадовий оклад в розмірі не меншому за мінзарплату. Згідно з оновленої норми ч. 6 ст. 96 КЗпП мінімальний розмір посадового окладу (тарифної ставки) у штатному розписі не може бути меншим за  розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року), тобто 1600 грн у 2017 р.

Таким чином, роботодавець зобов’язаний щомісяця виплачувати працівнику із повним робочим днем заробітну плату у мінімальному розмірі, яка може складатися з окладу, систематичних премій, інших постійних доплат (окрім доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я за роботу в нічний та надурочний час, РХР, премії до святкових і ювілейних дат).

Тож термін «мінімальна зарплата» стосується не окладу, а заробітної плати працівника за місяць в цілому.

Таким чином, для дотримання мінімальної гарантії в оплаті праці (3200 грн), прописаної у ст. 3-1 Закону №108/95, працівникам за відпрацьовану норму праці мають нарахувати не менше цієї суми. Згідно умов питання у трудовому договорі вказано, що зарплата має становити розмір не менше ніж 101% від мінімальної зарплати, тобто 3232 грн. У такому разі вносити зміни до трудового договору не потрібно, адже навіть якщо на підприємстві заробітна плата і є окладом, тобто немає інших складових, то підприємство дотримується мінімальної гарантії в оплаті праці.

 

Щодо застосування ПСП

Як ми зауважували тут, ст.169 ПКУ, що регулює ПСП залишилась без змін. Скоріш за все, за неї просто забули, адже фактично у зв’язку з підвищенням мінімальної зарплати до 3200 грн, скористатися ПСП вийде небагатьом працівникам.

Працівниця після розлучення набула статусу одинокої матері, то вона має право  на ПСП у розмірі 150% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року із розрахунку на кожну дитину), тобто 1200 грн х кількість дітей, якщо граничний розмір доходу такої працівниці становить 2240 грн х кількість дітей.

А ось для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, — має право на ПСП у розмірі 100% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року із розрахунку на кожну дитину, тобто 800 грн х кількість дітей, якщо граничний розмір доходу такої працівниці становить 2240 грн х кількість дітей.

Детальніше про це ми писали тут. Також у пригоді стане наша аналітика щодо особливостей застосування підвищених ПСП, яку ми писали тут

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Оплата праці

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Оплата праці»

  • Чи обов'язково має бути зарплата 20 000 грн, якщо підприємство отримало статус критично важливого?
    Підприємству надали статус критичного. Щоб цей статус не втратити, чи потрібно нараховувати надалі середню зарплату по підприємству 20 тис. грн і чи потрібно нараховувати не менше 20 тис. грн тільки заброньованим чи всім військовозабов'язаним?
    24.03.20253 1771
  • Індексація зарплати на новоствореній фірмі
    На фірмі, створеній 10.05.2024 р., робочі місця створені 31.05.2024 та 31.07.2024 р. Чи індексувати зарплату в листопаді та грудні, якщо оклади від 12000,00 грн?
    17.12.2024554
  • Виплата зарплати працівника сторонній особі
    У зв'язку із арештом рахунків, працівник звернувся із проханням виплатити його зарплату (100% суми) третій особі. Чи має право підприємство виплатити його зарплату третій особі? Які податкові наслідки для підприємства можуть виникнути у разі такої виплати: родичу 1 ступеня спорідненості, сторонній особі? Як правильно відобразити дану виплату в додатках Д1, Д4 єдиної звітності?
    12.12.20241 278
  • Зменшення зарплати працівникам через фінансовий стан підприємства
    Які є варіанти зменшення зарплати працівникам на постійній основі, у зв'язку із тяжким фінансовим станом компанії (великі збитки) та поступовим зменшенням обсягів продажів? Чи є у період воєнного стану якісь особливості?
    25.11.20241 012
  • Оподаткування МД на лікування дитини працівника
    У працівника є дитина з інвалідністю, якій необхідна операція. Підприємство надає матеріальну допомогу на лікування дитини. Чи потрібно "прив’язувати" виплату цієї допомоги до відпустки працівника? Чи можна виплачувати в інший період? Як оподатковується ця матеріальна допомога? Чи обмежується розмір цієї допомоги?
    08.10.202455