• Посилання скопійовано

Зарплата отдельных работников может быть ниже минимальной

Зарплата отдельных работников может быть ниже минимальной

На сегодняшний день (по состоянию на 01.04.2012 г.) минимальная зарплата в Украине составляет 1094 грн.

Устанавливаемая законодателем минимальная заработная плата– это одна из существенных гарантий в сфере оплаты труда. Но эта гарантия не мешает в отдельных случаях устанавливать должностной оклад того или иного работника на уровне не 1073 грн, а, скажем, 550 грн или 375грн. То есть, в определенных случаях зарплата конкретного работника может оказаться ниже минимальной. 

Речь идет о тех случаях, когда человек работает на условиях неполного рабочего времени, например, четыре (три, два, один) дня в неделю вместо пяти или же четыре (шесть, пять, один и т.д.) часов в день вместо восьми. 

 

Мы делаем такой вывод исходя из законодательного определения минимальной зарплаты, приведенного в ст. 95 КЗоТ Украины: "Минимальная заработная плата– это законодательно установленный размер заработной платы за простой, неквалифицированный труд, ниже которого не может производиться оплата за выполненную работником месячную, почасовую норму труда (объем работ)" 


 

Норма труда, а при почасовой системе оплаты труда такой нормой является количество рабочих дней в неделю и количество часов ежедневной работы, устанавливается на каждом предприятии локальными актами (коллективным договором, приказом руководства, правилами ВТР).

Наиболее типичный случай – это пятидневная рабочая неделя с восьмичасовым рабочим днем. Если работник не выполняет установленную на предприятии норму труда, он не может претендовать на получение зарплаты исходя из уровня минимальной заработной платы. Такому работнику выплатят только ту часть минимальной зарплаты, которая соответствует фактической длительности его рабочего времени по сравнению с установленной на предприятии нормой рабочего времени. Чаще всего так случается именно при работе человека на условиях неполного рабочего времени. Кстати, подтверждением сказанному может служить содержание ст. 56 КЗоТ, где сказано, что по соглашению между работником и собственником может устанавливаться неполный рабочий день или неполная рабочая неделя с оплатой труда  пропорционально отработанному времени или в зависимости от выработки. 

Работу на условиях неполного рабочего времени необходимо отличать от работы с сокращенным рабочим временем, которое устанавливается законодательством для определенных категорий граждан. Например, длительность рабочего времени работников в возрасте от 16 до 18 лет составляет 36 часов в неделю вместо традиционных 40 часов. Для указанной категории работников такая длительность рабочего времени и будет нормой труда, соблюдение которой дает право на получение зарплаты на уровне не ниже минимальной. 

Несмотря на то, что выплата отдельному работнику или нескольким работникам зарплаты ниже установленного размера минимальной зарплатыне считается нарушением (при условии правильного оформления документации по учету рабочего времени, по оплате труда), контролирующие органы негативно относятся к такой практике. Речь идет, в первую очередь, о налоговых инспекциях, управлениях труда и социальной защиты населения местных администраций (исполкомов), к которым иногда подключается и прокуратура. Причина недовольства очевидна: налоговики считают, что оформление людей на «полставки» осуществляется с целью минимизации налогообложения, хотя это не всегда так.

Проблема для предприятий усугубляется еще и тем, что в конце весны 2010 года органы Государственной налоговой службы получили право осуществлять проверки по вопросам соблюдения законодательства о труде в части выплаты доходов наемным работникам. В ходе таких проверок налоговые органы борются с зарплатами «в конвертах» и с использованием наемного труда без оформления трудовых отношений.

Полномочия налоговых органов, связанные с «отбеливанием» зарплат, окончательно закреплены в тексте Налогового кодекса Украины. Такие полномочия реализуются налоговиками в ходе так называемых фактических проверок.

На сегодняшний день преимущественно используются такие метода «борьбы» с предприятиями, выплачивающими зарплату ниже минимальной: приглашения в налоговую инспекцию для дачи пояснений, письменные запросы с требованием пояснить ситуацию с зарплатой, вызов должностных лиц предприятия на заседания временных комиссий, призванных бороться с «минимизаторами», запросы и проверки из управления труда и социальной защиты населения, вызовы в прокуратуру и т.д. Аналогичные методы применяются также к предприятиям, где выплачиваемая зарплата выше минимальной заработной платы, но размер такой зарплаты не соответствует среднестатистической по отрасли или, по мнению руководства местной налоговой инспекции, не соответствует экономическим показателям работы предприятия.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Гарний Дмитро

Джерело: Киевский центр поддержки и развития бизнеса

Рубрика: Праця та соціальний захист/Оплата праці

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Оплата праці»

  • Звільнення у вихідний день під час відпустки без збереження зарплати
    Працівник перебуває у відпустці без збереження зарплати до 31.01.2026 (субота) і бажає звільнитися цією датою. Як правильно оформити наказ про звільнення останнім днем відпустки, якщо це вихідний для підприємства, та у який термін необхідно провести остаточний розрахунок і виплату компенсації за невикористану відпустку згідно з КЗпП?
    11.02.20261 290
  • Відпускні при стажі менше місяця
    Як розрахувати відпускні працівнику, який відпрацював на підприємстві менше одного календарного місяця та не має розрахункового періоду?
    10.02.202686
  • Бронювання працівника, зарахованого в оперативний резерв НГУ
    Працівник заброньований на підприємстві, має статус «військовозобов’язаний», у «Резерв+» відображений як зарахований до оперативного резерву НГУ, у 2019 р. отримував мобілізаційне розпорядження. Чи може його статус оперативного резервіста створити перешкоди для подальшого перебронювання, чи він вважається саме резервістом, а не лише військовозобов’язаним, і в яких документах/полях обліку (категорія обліку, спецоблік, номер команди тощо) це має бути чітко зазначено?
    05.02.202625
  • Розрахунок заробітної плати та середньої за січень 2024 року при частковій зайнятості та відпустці за свій рахунок
    Працівник має оклад 7300 грн. У січні 2024 року він перебував у відпустці без збереження заробітної плати з 01.01.2024 по 14.01.2024 рр., а з 15.01.2024 р. працював в умовах неповного робочого часу (1 година на день). Якою має бути нарахована заробітна плата за січень 2024 року?
    12.11.202589
  • Розрахунок середньої зарплати для підтвердження статусу критично важливого підприємства
    Який коректний алгоритм розрахунку показника середньої заробітної плати за жовтень 2025 року для цілей підтвердження/продовження статусу критично важливого підприємства з 01.11.2025 року, відповідно до чинного законодавства та останніх роз'яснень уповноважених органів?
    05.11.20252 639