Нараховуємо резерв відпускних, якщо працівники не були у відпустках

Згідно з п. 16 П(С)БО 11, сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов'язання, на дату балансу. Це означає, що розрахунок суми резерву:

-потрібно проводити на кожну дату балансу;

-сума резерву на дату балансу повинна дорівнювати сумі очікуваних витрат, пов'язаних з оплатою відпусток;

-якщо сума резерву відпусток, створеного раніше, не збігається з сумою очікуваних витрат на оплату відпусток, така сума резерву має бути відкоригована.

Відповідно до Інструкції №291, для узагальнення інформації про рух коштів, які за рішенням підприємства резервуються для забезпечення майбутніх витрат і платежів і включення їх до витрат поточного періоду, призначений рахунок 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів». Облік руху і залишків коштів на оплату чергових відпусток працівникам ведеться на субрахунку 471 «Забезпечення виплат відпусток». За кредитом рахунка відображається нарахування забезпечень, а за дебетом – їх використання.

Згідно з Інструкцією №291, сума забезпечення визначається щомісячно як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотку, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці.

Або існує другий метод. Відповідно до п. 8.2 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань (наказ Мінфіну від 02.09.2014 р. №879) залишок забезпечення на виплату відпусток, у тому числі відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з цих сум, станом на кінець звітного року визначається за розрахунком, який базується на кількості днів невикористаної працівниками підприємства щорічної відпустки та середньоденній оплаті праці працівників. Середньоденна оплата праці визначається відповідно до законодавства.

Отже, середньоденна заробітна плата визначається згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати №100 шляхом ділення фактично нарахованого ФОП за 12 календарних місяців, що передують місяцю розрахунку, на кількість календарних днів у цьому 12-місячному періоді за винятком святкових і неробочих днів, встановлених ст. 73 КЗпП. У сумі цього резерву також необхідно врахувати суму нарахувань ЄСВ.

Різниця між цими двома методами полягає в тому, що в першому випадку коефіцієнт резерву розраховується один раз на весь рік на підставі планових показників оплати праці, а у другому випадку сума забезпечення визначається виключно на підставі фактичних показників.