Переведення на неповну зайнятість: зарплата та індексація

Переведення працівника на неповну зайнятість (заява та наказ)

Відповідно до ст. 56 КЗпП за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. 

Переведення працівника на неповний робочий день може бути з:

1. ініціативи директора, тоді для працівника це буде  зміною істотних умов праці згідно зі ст. 32 КЗпП. Звертаємо увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону №2136 у період дії воєнного стану норми ст. 32 КЗпП  щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються. В даному випадку буде лише наказ з обгрунтуванням причини зміни умов праці з ознайомленням працівників під підпис;
2. ініціативи працівника, то такий випадок регулюється ст. 56 КЗпП. Для переведення на неповний робочий час працівник має написати заяву на ім’я директора, а роботодавець видати на її підставі наказ. У заяві (зміст заяви може бути на кшталт: «Прошу встановити мені з 1 листопада 2022 року неповний робочий день: з 14-00 до 16-00 (будь-який інший час) з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу) та у наказі (зміст наказу може бути на кшталт: «Костенко Марині В'ячеславівні, економісту, з 1 листопада 2022 року встановити неповний робочий день: з 14-00 до 16-00 з оплатою з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу») слід вказати про встановлення неповного робочого часу (дня або тижня) із зазначенням режиму роботи. 

Отже, працівникам для встановлення неповного робочого часу за домовленістю сторін, залежно від того яка зайнятість по часу на тижні, потрібно у своїй заяві зазначити:

1. тривалість робочого дня в робочі дні тижня, якщо зменшується робочий день;
2. кількість робочих днів протягом робочого тижня, якщо зменшується кількість робочих днів;
3. тривалість робочого дня в робочі дні тижня та кількість робочих днів протягом робочого тижня (одночасно);
4. кількість робочих годин на тиждень, якщо порядок виходу працівника на роботу регулюється графіком виходу на роботу (графіком змінності).

Оплата праці у цьому випадку здійснюється відповідно відпрацьованому часу, про що також зазначають у наказі. Після чого, працівник ознайомлюється під підпис з наказом і починає працювати за новим графіком з дати, яка зазначена у цьому наказі.

Підвищення окладу до МЗП та індексація

З підвищенням МЗП у жовтні до 6700,00 грн у роботодавця постало запитання чи можлива фіксована індексація, якщо базовий місяць грудень 2021 р. і оклади не підвищуватимуться.

Розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу зріс у липні 2022 р. та становить 2600 грн і саме в межах цієї суми підлягає індексації зарплата працівників за відповідний місяць. 

Відповідно до абз. 5 п. 5 Порядку №1078, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Тобто фіксована індексація виникає, коли сума підвищення доходу менше суми можливої індексації. 

Наприклад, якщо у жовтні 2022 р. підвищити оклад до 6700,00 грн, то по факту відбулося б підвищення на 200,00 грн., що менше суми індексації, тому у жовтні працівник мав би право на поточну індексацію 455,00 грн та на фіксовану – 255,00 грн (455,00 грн – 200,00 грн).   

При цьому фіксовану індексацію довелося нараховувати до тих пір, доки оклад не зріс на суму, яка дорівнюватиме або перевищуватиме суму індексації (нової та фіксованої разом) в місяці підвищення.

У разі, коли особа працює/служить неповний робочий/службовий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу (абз. 6 п. 4 Порядку №1078).  

Тобто, якщо працівник працює неповний робочий час, то спочатку індексацію потрібно визначити як для повного робочого дня, а потім рахувати пропорційно відпрацьованому часу. 

Залишення окладу на рівні 6500,00 грн та індексація

Якщо зарплата працівнику підвищувалася у грудні 2021 р. та не буде підвищуватися у зв’язку з зростанням розміру МЗП у жовтні, оскільки це не є вимогою законодавства, а тільки право роботодавця, то працівник матиме право тільки на поточну щомісячну індексацію, тому що по акту підвищення окладів не відбувається.  

Проте, в даному випадку, у роботодавця постане обов’язок щодо проведення доплати до мінімальної зарплати за виконану норму праці, згідно з ст. 3-1 Закону про оплату праці.

Оплата праці в умовах неповної тривалості робочого часу провадиться пропорційно відпрацьованому робочому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників (ст. 56 КЗпП).

Вимога нарахування ЄСВ в мінімальному розмірі страхового внеску (з бази не нижче за розмір мінімальної зарплати) встановлена ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ. Якщо особа, яка переходить на неповний робочий день є особою з інвалідністю, то дана норма на них не поширюється. Такі роботодавці нараховують ЄСВ на фактичні доходи працівників осіб з інвалідністю, враховуючи при цьому лише максимальну величину доходу, на яку нараховується ЄСВ. 

Підвищення зарплати для уникнення фіксованої індексації

Як зазначено вище,  фіксована індексація нараховується доти, поки оклад не зросте на суму, яка дорівнюватиме або перевищуватиме суму індексації (нової та фіксованої разом) в місяці підвищення.

Тому, щоб не нараховувати фіксовану індексацію та не проводити доплату ЄСВ до мінімального рівня, працівнику потрібно встановити оклад збільшений на суму поточної індексації або більшу, тобто в сумі 6955,00 грн внести зміни до штатного розпису за даною посадою. І  вже потім переводити працівника на неповний робочий день, за правилами наведеними вище, та проводити оплату праці пропорційно відпрацьованому робочому часу з дати переведення.