Чи можна виплачувати зарплату в обсязі меншому, ніж встановлено кошторисом?

Чинним законодавством про працю підприємствам надано право самостійно визначати і фіксувати в колективних договорах та інших локальних нормативних актах вигляд системи оплати праці, розміри тарифних ставок, окладів, премій і заохочень, а також їх співвідношення між окремими категоріями працівників. Вирішення цих питань в будівельних організаціях обумовлює розмір коштів на оплату праці, що включаються до договірних цін і кошторисів на будівництво.

Тож, оплата праці робітників внутрішньогосподарських будівельних підрозділів, зайнятих на будівництві і ремонтно-будівельних роботах, здійснюється при будівництві об'єктів за обсяги виконаних робіт згідно з кошторисами. Кошторисом передбачається загальна оплата праці по видах робіт.

Кошторисна заробітна плата обчислюється згідно із ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та відображається у прямих витратах відповідно до ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва».

Крім того, Порядком №281 передбачено розмір кошторисної заробітної плати, який враховується при складанні інвесторської кошторисної документації (на стадії розроблення проектної документації), визначається замовником (інвестором) у складі вихідних даних на проектування для звичайних умов будівництва за розрядом складності робіт 3,8, але не нижче ніж середньомісячна заробітна плата у будівництві (у розрахунку на одного штатного працівника) за попередній звітний рік, що оприлюднюється центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, збільшена на прогнозний індекс споживчих цін на поточний рік (у середньому до попереднього року), який є складовою основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України, що схвалюються Кабінетом Міністрів України.

У разі необхідності виконання будівельних робіт в умовах, відмінних від звичайних умов здійснення будівництва (надурочний час, святкові та вихідні дні, вечірній та нічний час тощо), додатково враховуються доплати та надбавки, встановлені законодавством.

Визначення розміру кошторисної заробітної плати при складанні ціни пропозиції учасника (підрядника) конкурсних торгів (договірної ціни) здійснюється учасником виходячи із середньомісячної заробітної плати одного працівника в режимі повної зайнятості, яку учасник планує отримувати на об’єкті будівництва.

Отже, у спосіб зазначений вище, розраховується величина, нижче якої не може бути розмір кошторисної заробітної плати.

При взаєморозрахунках за обсяги виконаних будівельних робіт розмір кошторисної заробітної плати визначається, виходячи з розміру, передбаченого у договірній ціні. Уточнення розміру кошторисної заробітної плати здійснюється відповідно до умов договору підряду.

Тобто, замовники при підготовці тендерної документації можуть визначати в критеріях умови щодо визначення розміру кошторисного розміру зарплати та встановлювати в догові підряду в яких випадках, в якому порядку та в які терміни уточнювати договірну ціну.

Тому що на практиці не можна чітко визначити фіксований розмір кошторисної зарплати, бо на її формування впливає багато факторів. Тому учасники і замовники, після проведення тендеру, часто перебувають в ситуації, коли при підготовці цінової пропозиції зарплата була розрахована в одному розмірі, проте під час виконання тендерного договору розмір зарплати зменшується або збільшується.

Звертаємо увагу, що в ч. 5 ст. 41 Закону про державні закупівлі зазначено вичерпний перелік істотних умов договору про закупівлі, які не можуть змінюватися після його підписання договору до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі. Поряд з цим, ст. 29 Закону про державні закупівлі оплату праці визнано одним із критеріїв оцінки.

Таким чином, жодна з перелічених підстав для внесення змін до істотних умов договору не дає можливості внести зміни до тендерного договору в частині зміни розміру кошторисної заробітної плати. 

Тож, у відповідь на запитання, чи можна виплачувати заробітну плату в обсязі меншому, ніж встановлено кошторисом і чи буде це порушенням, зазначимо, що ні теоретично, ні практично це не можливо, оскільки Законом про державні закупівлі це не передбачено.

Ось якби економія стосувалася іншого критерію, ніж заробітна плата, то підрядник мав би право на оплату роботи за ціною, установленою договором, і в тому випадку, якщо фактичні витрати при виконанні робіт виявилися меншими, ніж передбачалося кошторисом, то за попередньою домовленістю сторін отримана підрядником економія може бути розділена між ними (ст. 845 ЦКУ).

Тому для отримання детальної інформації з зазначеного питання, радимо звернутися до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.