• Посилання скопійовано

Працівник-«окладник»: рахуємо зарплату в днях чи годинах?

Підприємство використовує просту місячну оплату праці, виходячи з окладу та фактично відпрацьованих днів. Кадровик оформлює накази, у яких вказано оклад та тривалість робочого тижня в годинах. Як рахувати зарплату: в днях чи годинах?

Запитання: 

Підприємство використовує просту місячну оплату праці, виходячи з окладу та фактично відпрацьованих днів. Кадровик оформлює накази, у яких вказано оклад (тарифну ставку) та тривалість робочого тижня в годинах (40 годин для основного місця роботи, 20 годин для сумісників). Як рахувати зарплату: в днях чи годинах?

 

Відповідь:

Якщо працівнику встановлено тарифну ставку

Тарифна ставка може бути різною та встановлюється (за домовленістю між роботодавцем та працівником) за годину, день, місяць тощо.

Тож, якщо тарифна ставка встановлена за годину, то логічно, що облік робочого часу ведеться у годинах. І за таких умов оплачуються лише відпрацьовані години. Але в цьому випадку слід згадати про мінімальний розмір заробітної плати і про те, як його дотримуватися в умовах, коли оплата праці встановлена за годину. Адже тут йдеться про погодинну оплату праці, про яку докладно ми писали тут>>

Як роз’яснювали фахівці (див.  «Вісник. Офіційно про податки», липень 2009 р., №28 (552), с. 7), погодинна оплата праці є однією із систем почасової форми оплати праці і передбачає нарахування працівникам заробітної плати виходячи з погодинної тарифної ставки і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період. При цьому зазначена форма оплати праці має такі системи: пряма погодинна (проста) і погодинно-преміальна, за якої працівники окрім основної заробітної плати отримують премії.

Як роз’яснювало Мінсоцполітики у листі від 20.03.2017 р. №766/0/101-17/28, для працівників з погодинною оплатою (годинними тарифними ставками) має застосовуватися мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі. Нагадаємо, що у 2019 році вона становить 25,13 грн за годину. Тобто, нижче цього розміру тарифну ставку за годину не може бути встановлено.

Якщо ж тарифну ставку працівнику встановлено за більший проміжок часу (день, місяць тощо), то, на нашу думку, облік робочого часу такого працівника має бути аналогічним до того, як обліковується робочий час у працівників із посадовим окладом. 

 

Якщо працівнику встановлено посадовий оклад

Якщо працівнику встановлено місячну тарифну ставку (оклад) й він відпрацює з певних причин (відпустка, хвороба тощо) не усі дні місяця, то зарплату йому буде нараховано тільки за фактично відпрацьований час — дні. І тільки, якщо такий працівник, наприклад, запізнився на 2-3 години, то оплата за виключно такий день провадиться виходячи із розрахованого годинного заробітку працівника.

Це основи нарахування зарплати при поденній оплаті праці. Тобто, тут, як виходить із роз’яснення Мінсоцполітики у своєму листі від 27.12.2017 р. №2993/0/101-17, застосовується такий собі мікс:

  • якщо працівник відпрацював цілий робочий день, то йому і оплачується, і обліковується цілий робочий день;
  • якщо ж якийсь із цих днів було відпрацьовано не повністю, то доведеться перейти на облік відпрацьованих годин і оплачувати години.

Якщо підприємство бажає використовувати при розрахунку зарплати саме дні, тоді у наказі щодо підприємства має бути встановлено, що працівникам встановлено місячну тарифну ставку (оклад). Цього достатньо. Якщо при перевірці будуть наполягати на проведенні іншого розрахунку працівникам-окладникам із місячною тарифною ставкою, то вищенаведений лист Мінсоцполітики буде у допомогу.

Приклади щодо поденного та підсумованого обліку робочого часу можна переглянути тут>> 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Оплата праці

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Оплата праці»

  • Чи обов'язково має бути зарплата 20 000 грн, якщо підприємство отримало статус критично важливого?
    Підприємству надали статус критичного. Щоб цей статус не втратити, чи потрібно нараховувати надалі середню зарплату по підприємству 20 тис. грн і чи потрібно нараховувати не менше 20 тис. грн тільки заброньованим чи всім військовозабов'язаним?
    24.03.20253 1371
  • Індексація зарплати на новоствореній фірмі
    На фірмі, створеній 10.05.2024 р., робочі місця створені 31.05.2024 та 31.07.2024 р. Чи індексувати зарплату в листопаді та грудні, якщо оклади від 12000,00 грн?
    17.12.2024554
  • Виплата зарплати працівника сторонній особі
    У зв'язку із арештом рахунків, працівник звернувся із проханням виплатити його зарплату (100% суми) третій особі. Чи має право підприємство виплатити його зарплату третій особі? Які податкові наслідки для підприємства можуть виникнути у разі такої виплати: родичу 1 ступеня спорідненості, сторонній особі? Як правильно відобразити дану виплату в додатках Д1, Д4 єдиної звітності?
    12.12.20241 275
  • Зменшення зарплати працівникам через фінансовий стан підприємства
    Які є варіанти зменшення зарплати працівникам на постійній основі, у зв'язку із тяжким фінансовим станом компанії (великі збитки) та поступовим зменшенням обсягів продажів? Чи є у період воєнного стану якісь особливості?
    25.11.20241 011
  • Оподаткування МД на лікування дитини працівника
    У працівника є дитина з інвалідністю, якій необхідна операція. Підприємство надає матеріальну допомогу на лікування дитини. Чи потрібно "прив’язувати" виплату цієї допомоги до відпустки працівника? Чи можна виплачувати в інший період? Як оподатковується ця матеріальна допомога? Чи обмежується розмір цієї допомоги?
    08.10.202455