Допустили помилку при розрахунку середньоденної зарплати за дні відрядження: як її виправити?

Відповідно ст. 4 Закону про бухоблік принцип "нарахування" полягає у тому, що  доходи і витрати відображаються в бухобліку та фінзвітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Тому помилку слід виправляти у місяці її виявлення, тобто у жовтні. Однак усі розрахунки щодо визначення середньоденної зарплати проводяться відповідно до того періоду, у якому попередньо мали здійснюватися.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку №100 у всіх інших випадках збереження середньої зарплати, включаючи службові відрядження, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. 

У ситуації, що розглядається, такими місяцями є квітень та травень. 

Працівникам, які пропрацювали на підприємств менше 2-х календарних місяців, середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Згідно з п. 3 Порядку №100 при обчисленні середньої зарплати у всіх випадках її збереження враховуються: оклад (тарифна ставка), доплати та надбавки, премії, які не носять разового характеру, тощо.

Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на зарплату.

При цьому в п. 4 Порядку №100 зазначено, що при обчисленні середньої зарплати за останні два місяці не враховуються, зокрема, виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо).

Мінсоцполітики у листі від 22.11.2017 р. №2779/0/101-17 повідомляє, що у випадку, коли час відрядження працівникові оплачувався виходячи із середньої заробітної плати, то ні суми цього середнього заробітку, ні дні, за які він зберігається, не враховуються при обчисленні середньої зарплати виходячи із двох місяців.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати (п. 5 Порядку №100).

Відповідно до п. 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. 

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, – на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Таким чином, у жовтні необхідно провести донарахування зарплати за дні відрядження у червні до розміру середньоденного заробітку.

Таке донарахування відображається у звітності з ЄСВ за жовтень. Помилки щодо сум нарахованої зарплати треба виправляти у таблиці 6 звіту з ЄСВ за той звітний період, у якому такі помилки були знайдені та виправлені, окремим рядком з кодом типу нарахувань у графі 10 «2» або «3». 

Під кодом «2» відображається сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно донараховано суму єдиного внеску. Саме код «2» потрібно застосовувати в даному випадку.

Якщо в таблиці 6 звітного періоду відображається донарахування або сторнування сум доходів та/або ЄСВ за минулі звітні періоди, на працівника заповнюється кілька рядків — стосовно доходів поточного та минулого звітних періодів (кількість рядків не обмежена і залежить від типу нарахувань та звітних періодів).

Тож виправлення помилки в таблиці 6 звіту з ЄСВ виглядає так:

• у графі 10 зазначається код типу нарахувань «2», якщо помилку виявлено самостійно і донараховується ЄСВ; 
• у графі 11 – місяць і рік, за який донараховується зарплата, в даному випадку це червень;
• у графі 17 – суму доходу, яку помилково не відображено у цій графі; 
• у графі 18 – суму доходу, на яку самостійно донараховано ЄСВ;
• у графі 21 – суму донарахованого ЄСВ. При цьому графи 22 – 25 заповнюються у загальному порядку.

У таблиці 1 звіту з ЄСВ заповнюється рядок 4 з підрядками 4.1.1 (або 4.1.4, якщо до зарплати працівника застосовується ставка 8,41%), а також підрядком 4.4. В наступному рядку розкривається зміст помилки.

Форма №1ДФ за 4-й квартал заповнюється у загальному порядку, з включенням до неї донарахованих сум.

Також про виправлення «зарплатних» помилок читайте тут>>