Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Дочірнім є підприємство, єдиним засновником якого є інше підприємство.
Відповідно до ст. 28 Закону про ТОВ органами товариства є:
- загальні збори учасників;
- наглядова рада (у разі утворення);
- виконавчий орган.
Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.
Пунктом 7 ч. 2 ст. 30 Закону про ТОВ передбачено, що до компетенції загальних зборів учасників належить обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.
Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор», якщо статутом не передбачено іншу назву (ч. 3, 4 ст. 39 Закону про ТОВ).
Положеннями ч. 1-2 ст. 42 Закону про ТОВ встановлено, що посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства.
Винагорода за виконання посадовою особою своїх обов'язків та надання їй інших благ можуть здійснюватися виключно на умовах та підставах, зазначених у договорі між нею і товариством.
Крім того, необхідно враховувати положення ч. 3-4 ст. 97 КЗпП. У них зазначено, що конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених ч. 2 цієї статті.
Власник або уповноважений ним орган не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни (ст. 103 КЗпП).
Слід зазначити, що п. 31 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» передбачено, якщо при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв'язку зі зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, в установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладенням на власника або уповноважений ним орган обов'язку поновити працівникові попередні умови праці.
Мінсоцполітики в листі від 02.10.2015 р. №413/06/186-15 повідомляє, що у разі встановлення нових або зміни діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомляти працівника за два місяці. У випадку досягнення згоди між сторонами трудового договору жодного обов'язку щодо повідомлення працівника законодавством про працю не встановлено.
Виходячи з викладеного зазначимо, що зменшити зарплату директору дочірнього підприємства можна шляхом внесення змін до договору між товариством та таким директором.
При цьому, не пізніш як за два місяці до зміни діючих умов оплати праці в бік погіршення власник (товариство) повинен повідомити директора про такі зміни.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись
