ФОП перерахував кошти із валютного підприємницького рахунку на валютну картку: які наслідки?

Перерахування коштів з підприємницького рахунку та не повернення їх

Підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у ФОП після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом (ст. 44 ГКУ). З огляду на це, ФОП має право вільно користуватися коштами для власних потреб з поточного підприємницького рахунку за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності. 

Отже, кошти, перераховані ФОП з поточного підприємницького рахунку на свій особистий поточний рахунок (особисту картку) як перерахування підприємницького доходу, не підлягають оподаткуванню ПДФО та ВЗ. 

Відповідно до роз’яснення, яке наразі розміщено у підкатегорії 107.04 «ЗІР», після сплати податків і ФОП – платник єдиного податку може використовувати кошти з розрахункового рахунку для власних потреб. Так, фізособа – підприємець має право вільно користуватися коштами для власних потреб з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення господарської діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності.

Інша справа, коли ФОП перераховує власний дохід після сплати всіх податків та зборів не на свою особисту картку, а, наприклад, члену сім’ї: батькам, чоловіку або дружині, дітям, у тому числі усиновленим (пп. 14.1.263 ПКУ). Доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку юрособою або ФОП, оподатковуються як додаткове благо за ставкою 18% ПДФО та 1,5% військовий збір (п. 174.6 ПКУ). Тому в зазначеному випадку ФОП, з огляду на п. 176.2 ПКУ, стає податковим агентом. Про цей нюанс ми зазначали тут.

Втім зазначимо, що НБУ планує трохи підкоригувати Інструкцію №492, внаслідок таких змін, як ми вважаємо, відбудеться заборона на використання коштів із підприємницького рахунку на власні потреби. Детальніше читайте про це тут. Втім, поки що ці зміни не набрали чинності.

Інші аспекти

Що стосується призначення платежу, то відповідно до п. 3.7 Інструкції №22 реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Якщо відрядження не відбулося, то суму виданого авансу, на думку податківців, слід повернути протягом трьох банківських днів із дня прийняття рішення про скасування поїздки (див. роз'яснення у підкатегорії 109.21 ресурсу «ЗІР»). Працівник повертає ту валюту, у якій отримував аванс (п. 18 р. III Інструкції № 59).

Оскільки у "Призначені платежу" зазначено "на відрядження", то у податківців може виникнути питання – а де повернення сум на відрядження, якщо воно так й не відбулося?

Втім, тут слід буде пояснити їм, що "Призначення платежу" вказано помилково. Адже у відрядження може бути направлена лише інша особа, а сам ФОП сам себе у відрядження направити не може. Кошти з підприємницького рахунку ФОП перерахував на свій картковий рахунок для власних цілей – для поїздки за кордон для ділових перемовин. Особливостей щодо валютного контролю тут немає.

Отже, негативних наслідків для ФОП ця ситуація не спричиняє.