Чи закриваються валютні розрахунки на дату повернення авансу на розподільчий рахунок?

Відповідно до пп. 108 Положення №5, зарахування коштів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів здійснюється банками через розподільчі рахунки у визначених цим Положенням випадках.

Далі на поточний рахунок кошти зараховуються не пізніше наступного робочого дня. Банк здійснює зарахування іноземної валюти на поточний рахунок в день надходження коштів (день у день) за умови:

• кошти зараховані на розподільчий рахунок 2603 до 16:00 поточного дня;
• сума надходження до 400 тис. грн в еквіваленті та за умови наявності у swift-повідомленні інформації щодо суті операції, посилання на підтвердний документ або надано уточнюючий лист із зазначеною інформацією;
• сума надходження більше 400 тис. грн в еквіваленті та за умови, що в банку на момент зарахування є погоджений контракт та/або інші підтверджуючі документи.

Якщо документи не погоджені/не надані в день зарахування до 16:00, то іноземну валюту буде зараховано на поточний рахунок на наступний банківський день.

Розподільчий рахунок 2603 належить до Розділу 26 «Кошти клієнтів банку» Плану рахунків банку. З цього випливає висновок, що кошти на рахунку 2603 належать підприємству як клієнту банку.

У п. 110 Положення №5 визначено, що зарахування коштів, зазначених у підпунктах 15-21, 25 та 27 пункту 109 Положення №5 здійснюється безпосередньо на поточні рахунки юридичних осіб-резидентів (крім коштів, що надходять з власних рахунків юридичних осіб-резидентів, відкритих за межами України). Зарахування інших надходжень здійснюється через розподільчий рахунок. Повернення передплати від постачальника належить як раз до цих інших надходжень і тому зараховується через розподільчий рахунок.

Згідно з пп. 2 п. 47 Положення №5 банк зобов’язаний продати без доручення клієнта-резидента не пізніше, ніж на наступний робочий день після дня зарахування на розподільчий рахунок повернені на адресу резидента (оскільки взаємні зобов’язання частково або повністю не виконані) кошти в іноземній валюті, які були куплені та переказані на користь нерезидента.

Отже, маємо безальтернативний варіант зарахування валюти, яка надходить як повернення передплати від постачальника-нерезидента:

• вона зараховується на розподільчий рахунок підприємства;
• не пізніше наступного дня на поточний рахунок надходять гривні від обов’язкового продажу всієї отриманої валюти.

Продаж валюти – це вже наступна господарська операція, яка не може вважатися поверненням передплати від постачальника. Тому саме надходження валюти (а не гривень!) на розподільчий рахунок слід вважати поверненням передплати.

Більше того: в бухобліку не вдасться закрити розрахунки з постачальником, якщо не брати до уваги розподільчий рахунок – див. таблицю. Розрахунки з постачальником закриваються, коли кредитується рахунок 371, а він кредитується тільки тоді, коли надходить платіж конкретно від цього постачальника. А оскільки кошти від постачальника зараховуються на розподільчий рахунок, то немає іншого варіанту, як закривати ці розрахунки кореспонденцією - Дт 316 Кт 371 на дату надходження валюти на розпоідільчий рахунок.

Продаж валюти наступного дня відображається тільки на рахунках 316, 311 та вже не впливає на розрахунки з постачальником.

Бухоблік повернення валютної передплати на розподільчий рахунок

Ми писали про позицію судів щодо дотримання строків валютних розрахунків у подібних ситуаціях – тут  та тут. Ця позиція сформована на підставі попереднього законодавства про зарахування валютних надходжень на розподільчий рахунок, але суть ситуації не змінилася: дату зарахування коштів на розподільчий рахунок слід враховувати.

Вище ми навели аргументи вже за новим законодавством і прийшли до такого ж висновку.