• Посилання скопійовано

Чи допускається отримання послуг від нерезидента без укладення окремого письмового договору?

Отримання послуг від нерезидента можливе без укладення окремого письмового договору, якщо, зокрема існує первинний документ, який містить обов’язкові реквізити, здійснено фактичну оплату таких послуг, форма правочину не суперечить вимогам законодавства

Отримання послуг від нерезидента можливе без укладення окремого письмового договору, якщо:

  • існує первинний документ (інвойс або інший аналог), який містить обов’язкові реквізити;
  • здійснено фактичну оплату таких послуг;
  • форма правочину не суперечить вимогам законодавства щодо письмової форми;
  • відповідний порядок документообігу передбачено обліковою політикою підприємства.

Окремо слід зазначити, що наведена позиція має інформаційний характер і не встановлює норм права.

Податківці у підкатегорії 102.16 ЗІР пояснили, що порядок договірних зобов’язань між учасниками відносин у сферах господарювання регулюється ЦКУ.

У частині 1 ст. 205 ЦКУ передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено в законі.

Відповідно до частини 1 ст. 206 ЦКУ усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Також у частині 2 ст. 639 ЦКУ визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо у законі ця форма для цього виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 9 Закону про бухоблік підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:

  • назву документа (форми);
  • дату складання;
  • назву підприємства, від імені якого складено документ;
  • зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
  • посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
  • особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Отже, записи у регістрах здійснюються виключно на підставі належним чином оформлених первинних документів.

Згідно зі ст. 4 Закону про бухоблік, бухгалтерський облік та фінансова звітність підприємства повинні ґрунтуватися, зокрема, на принципі нарахування, за яким доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Відповідно до ст. 8 Закону про бухоблік питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів, який здійснює керівництво підприємством і несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах.

Підприємство самостійно, зокрема:

  • обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених у Законі про бухоблік, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології оброблення облікових даних;
  • розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;
  • затверджує правила документообороту і технологію оброблення облікової інформації.

Таким чином, визначення первинного документа, а також його обов’язкових реквізитів є врегульованим законодавчо та відповідає концептуальним підходам формування інформації в бухгалтерському обліку, принципам ведення бухгалтерського обліку та положенням міжнародних стандартів фінансової звітності і національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Отримання послуг від нерезидента можливе без укладення окремого письмового договору, якщо:

  • існує первинний документ (інвойс або інший аналог), який містить обов’язкові реквізити;
  • здійснено фактичну оплату таких послуг;
  • форма правочину не суперечить вимогам законодавства щодо письмової форми;
  • відповідний порядок документообігу передбачено обліковою політикою підприємства.

Окремо слід зазначити, що наведена позиція має інформаційний характер і не встановлює норм права.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Автор: ДПС України

Джерело: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Рубрика: Облік та звітність/Первинні документи, типові форми

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Первинні документи, типові форми»

  • Документальне оформлення послуг «Нової пошти»
    ТОВ користується послугами «Нової пошти» (доставка матеріалів, сировини, документів тощо). ТОВ «Нова пошта» подекадно надсилає в M.E.Doc рахунок на оплату й акт наданих послуг, на які сторонами накладаються ЕЦП, а також надає специфікацію до акта наданих послуг, яка сторонами не підписується. Чи можна посилатись на таку специфікацію при підтвердженні витрат на доставку? Чи потрібно зберігати оригінали експрес-накладних, на яких також відсутні підписи?
    Сьогодні 10:08248
  • Подорожній лист легкового автомобіля: форма та порядок оформлення
    Чи існує наразі затверджена типова форма подорожнього листа для легкового автомобіля ТОВ, чи дозволено використовувати власну форму? Які особливості документування поїздок на орендованому авто, яким користується директор? Чи є обов’язковими відмітки лікаря та механіка для юридичних осіб? Чи припустимо складати один подорожній лист на тиждень із узагальненням показників пробігу та витрат пального?
    27.02.2026172
  • Документи для ідентифікації промислово-складських будівель
    Який перелік документів, зокрема, технічний паспорт, декларація або сертифікат про готовність до експлуатації та проєктна документація, є достатньою правовою підставою для ідентифікації об'єкта нерухомості як «будівлі промислові та склади» з метою підтвердження його функціонального призначення та відповідного коду за класифікатором НК 018:2023?
    25.02.202664
  • Обов’язковість ТТН при доставці товарів ФОП орендованим авто
    ФОП здійснює реалізацію будматеріалів та забезпечує їх доставку покупцям орендованим вантажним автомобілем. Чи зобов’язаний підприємець оформлювати товарно-транспортну накладну (ТТН) у такому випадку?
    23.02.2026262
  • Переплата за міжнародне перевезення: чи реєструвати ПН на суму «помилки»?
    Підприємство здійснило міжнародне перевезення. Акт складено 26.12.2025 на суму 99030,80 грн та зареєстровано податкову накладну (ПДВ 0%). Замовник 28.01.2026 сплатив 99188,00 грн. 04.02.2026 повернуто надміру сплачені 157,20 грн. Чи потрібно реєструвати податкову накладну на цю суму переплати, а потім складати РК? Якщо так, то за якою ставкою ПДВ?
    13.02.2026120