Первинні документи
Традиційно первинним документом для фіксування господарської операції з нарахування заробітної плати є розрахункова відомість, а для фіксування операції з виплати заробітної плати у готівковій формі — платіжна відомість (відомість на виплату грошей або видаткова відомість). Вони є підставою для бухгалтерського обліку відповідних операцій — нарахування та виплати заробітної плати (ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік), і саме про них ми розповімо далі.
Частиною 2 ст. 9 Закону про бухоблік визначено перелік обов'язкових реквізитів.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:
- назву документа (форми);
- дату складання;
- назву підприємства, від імені якого складено документ;
- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
- посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
З урахуванням потреб роботодавця можна використовувати документи, що були розроблені самостійно. Та в них повинні бути реквізити, які передбачені Законом про бухоблік.
Розрахунок і виплата зарплати
Наказом №489 затверджені розрахунково-платіжні відомості (типові форми №П-6 та №П-7). Але типові форми №П-6 та №П-7 не є первинними документами, оскільки в них відсутні обов'язкові реквізитів, такі як підпис одержувача, підпис керівника підприємства та ін.
Для виплати заробітної плати використовують відомість на виплату грошей (абз. 2 п. 18 розд. ІІ Положення №148).
Виплату заробітної плати можна також оформлювати видатковим касовим ордером (ВКО) або перераховувати на картки працівників.
Що слід обов’язково робити
Типові форми №П-6 та П-7 не є обов’язковими, але є ряд дій, які слід робити обов’язково.
Згідно з ст. 30 Закону про оплату праці, при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:
а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;
б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати;
в) сума заробітної плати, що належить до виплати.
А також роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
А також при звільненні, згідно з ст. 47 КЗпП слід видавати працівникам письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні
Отже, на розсуд роботодавця можна по заробітній платі роздруковувати лише зведену відомість щомісячно. Про це можна зазначити в Положенні про оплату праці або в Наказі про облікову політику. Але обов’язково, згідно із Законом про оплату праці працівників слід повідомляти про загальну суму заробітної плати з розшифровкою за видами виплат, розміри і підстави відрахувань із заробітної плати, сума заробітної плати, що належить до виплати. А також при звільненні пам’ятати роботодавцю, що він має видавати письмові повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні.
***
Також ми писали тут: Первинні документи з обліку зарплати
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити
