Запізнілі первинні документи: де місце витратам?

Сайт, хостинг, домен – витрати?

Перш за все відмітимо, що якщо сайт не може безпосередньо генерувати дохід – тобто так би мовити сайт-візитка, то тоді витрати на його створення є витратами на збут (рахунок 93). В протилежному випадку – маємо справу із НМА.

Що стосується хостингу, то якщо здійснюється оплата хостингу наперед, наприклад, на 1 рік, то оплачені кошти є витратами майбутніх періодів (рахунок 39), а вже щомісяця/щокварталу поступово визнавати витрати (рахунок 93). Детально про все це ми говорили тут.

Додатково зазначимо, що якщо сайт є НМА, то витрати на доменне ім’я включаються до первісної вартості НМА, якщо ж сайт є витратами, то й оплата доменного ім’я є витратами.

Тому, зважаючи на вищесказане, у платника податку в обліку 2018 року мали бути визнані:

• або НМА
• або витрати щодо створення сайту-візитівки.

А що стосується витрат на хостинг, то в залежності від того хостинг сплачувався щомісяця чи наперед, в обліку або мали бути відображені витрати майбутніх періодів та витрати звітного періоду.

В якому періоді визнавати витрати по запізнілих документах?

А тепер що стосується дати визнання витрат. Відповідно до п. 7 П(С)БО 16 витрати, які неможливо  прямо  пов'язати  з  доходом  певного  періоду,  відображаються у складі витрат того звітного періоду,  в якому вони були здійснені. Й це не залежить від того, чи на момент складання фінзвітності надійшли первинні документи від постачальників чи ні. Витрати, понесені у 2018 році, мають бути відображені у 2018 році.

Мінфін у листі від 22.04.2016 р. №31-11410-06-5/11705 роз'яснив, що витрати, щодо яких на момент складання фінансової звітності не отримано первинних документів від контрагентів, визнаються в періоді отримання доходу, для отримання якого вони здійснені, або їх фактичного понесення, якщо витрати неможливо прямо пов'язати з доходом. При цьому достатнім до моменту отримання первинних документів від контрагента є застосування первинних документів, створених підприємством самостійно у довільній формі з дотриманням вимог Закону щодо обов'язкових реквізитів первинного документа. Тобто витрати, стосовно яких на момент складання фінансової звітності не отримано первинних документів від контрагентів, все одно мають бути відображені за правилами п. 7 П(С)БО 16.

I ми переконані, що це правило поширюється як на ситуацію, коли первинний документ складений правильною датою, але був отриманий із запізненням, так і на ситуацію, коли операція була здійснена в одному періоді, а первинний документ був складений у наступному.

Сума операції має бути розрахункова. При цьому наразі консультант притримується позиції, що резервів створювати не потрібно. Про це ми зазначали тут.

Тож є два варіанти дій з запізнілими первинними документами:

• Відображати операції за розрахунковою сумою, тобто дотримуватися рекомендацій Мінфіну, складати бухгалтерську довідку чи інший документ і фіксувати при отриманні відповідного допроводити чи сторнувати частинку.

Не відображати, оскільки немає первинки, а при отриманні первинки виправляти бухгалтерську помилку і, можливо, доведеться виправляти помилку з податку на прибуток, адже буде викривлено і бухфінрезультат.