Проведення системи відеоспостереження на ринку: бухгалтерський та податковий облік

Бухоблік

Згідно з визначенням наведеним у П(С)БО 7, основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва, діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). 

Якщо такі системи підходять під дане визначення, то їх оприбуткування відбувається за дебетом рахунку 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів". Однак подальший облік залежить від рішення керівництва (яке засвідчується наказом або протоколом), щодо того, чи являються такі системи самостійним активом чи є невід’ємною частиною будівлі на яку вони встановлюються:

• якщо системи відеоспостереження вважатимуться невід’ємною частиною приміщень, на які вони встановлені, то витрати на придбання та встановлення зазначених систем у приміщенні відображаються як витрати на поліпшення цих примішень;
• якщо система відеоспостереження буде обліковуватися як окремий об’єкт ОЗ, то витрати на її створення будуть формувати первісну вартість такого окремого обєкту. 

Про це ми писали тут>>> 

В будь-якому випадку при введенні системи спостереження в експлуатацію потрібно буде зробити проведення Дт 10 Кт 151 (а ось субрахунок рахунку 10 "Основні засоби" визначатиметься в залежності від обраного варіанту обліку). 

Прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" ПКУ. Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються згідно з вимогами ст. 138 ПКУ. Однак, підприємства, річний дохід яких за звітний період не перевищує 20 млн грн мають право не проводити коригування передбачені ст. 138, 139, 140 ПКУ.

ДФСУ у листі від 23.11.2016 р. №25336/6/99-99-15-02-02-15 зазначає наступне:

• якщо система відеоспостереження належить до окремого об’єкта основних засобів у розумінні пп. 14.1.138 ПКУ, то такі системи належать до групи 9 (інші основні засоби) та амортизуються відповідно до п. 138.3 ПКУ за умови їх використання в господарській діяльності;
• якщо системи відеоспостереження є невід’ємною частиною приміщення, яке використовується у господарській діяльності платника податку, то витрати на придбання та встановлення зазначених систем у приміщенні відображаються як витрати на поліпшення (ремонт) основних засобів, які підлягають амортизації відповідно до п. 138.3 ПКУ.

Постає питання, чи відноситься до госпдіяльності встановлення такого відеоспостереження. Звернемось до П(С)БО 16. Пункт 18 передбачає що до адміністративних витрат відносяться витрати на утримання основних засобів загальногосподарського призначення (операційна  оренда,  страхування майна,   амортизація,   ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона).

На нашу думку, система відеоспостереження встановлюється з ціллю охорони майна підприємства і призначення для його зберігання – відповідно витрати на таку охорону прямо пов’язані з госпдіяльністю підприємства, так як зменшують ризики фінансових втрат підприємства від псування або крадіжки. 

ПДВ

Згідно з ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться сума сплачена у разі придбання або виготовлення товарів, послуг, необоротних активів (за умови реєстрації по відповідній операції податкової накладної у ЄРПН). При цьому, нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження госпдіяльності платника податку.

При цьому п. 198.5 ПКУ передбачено, що у випадку, якщо необоротні активи починають використовуватись не в оподатковуваних операціях або не у рамках госпдіяльності, то платник податків на відповідну суму повинен нарахувати собі зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну.

Але, якщо система відеоспостереження  використовується у госпдіяльності платнику податків, то сума ПДВ, сплачена при її придбанні та встановлені, відноситься до податкового кредиту без необхідності в подальшому нарахування податкових зобов’язань.