• Посилання скопійовано

Визнання кредиторської заборгованості без акта від постачальника

Чи можна відображати у бухгалтерському обліку кредиторську заборгованість за фактично отримані послуги, якщо на дату балансу акт приймання-передачі від постачальника ще не отримано? Як коректно застосувати принцип нарахування та якими документами підтвердити таку операцію для забезпечення достовірності звітності?

Ця відповідь надана ШІ-консультантом та перевірена фахівцями редакції.
Поставте своє запитання прямо зараз – і переконайтесь, наскільки це зручно

Запитати ШІ

Так, фактично надані послуги можна і потрібно вважати кредиторською заборгованістю, навіть якщо паперовий акт від постачальника ще не отримано. В бухгалтерському обліку така заборгованість має бути відображена в тому періоді, коли послуги були фактично спожиті.

Обґрунтування

Принцип нарахування: Згідно зі ст. 4 Закону про бухоблік, одним із ключових принципів обліку є нарахування: доходи та витрати відображаються в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Це означає, що якщо послуга була надана у звітному місяці, підприємство зобов'язане визнати витрати та відповідне зобов'язання (кредиторську заборгованість) саме в цьому місяці.

Відображення без акта постачальника: Відсутність акта, підписаного постачальником, не є підставою для ігнорування операції в обліку. Якщо на момент завершення звітного періоду (дати балансу) первинний документ від постачальника не отримано, підприємство має скласти внутрішній первинний документ (наприклад, внутрішній акт або бухгалтерську довідку). Але цей варіант допустимий лише якщо це встановлено внутрішніми правилами документообігу.

  • Це дозволяє дотриматися вимог пп. 7 НП(С)БО 16, згідно з яким витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені, або у періоді їх фактичного понесення.
  • Після отримання оригіналу акта від постачальника, суми в обліку за потреби коригуються (якщо фактична вартість в акті відрізняється від оціночної у внутрішньому документі).

Юридичне виникнення зобов'язання: Згідно зі ст. 901 ЦКУ, за договором надання послуг виконавець зобов'язується надати послугу, а замовник — оплатити її. Юридичний факт надання послуги створює обов'язок оплати. Хоча акт є основним доказом виконання, сам факт споживання послуги (наприклад, оренда, охорона, зв'язок) вже формує заборгованість замовника перед виконавцем.

Податкові наслідки (ПДВ): На відміну від бухгалтерських витрат, право на податковий кредит з ПДВ виникає лише за наявності податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН (пп. 198.6 ПКУ). Таким чином:

  • У бухобліку: кредиторська заборгованість та витрати визнаються за фактом надання послуги (навіть без акта постачальника, через внутрішній документ);
  • У податковому обліку з ПДВ: податковий кредит не визнається до моменту реєстрації ПН постачальником.

Висновок: Якщо послуги фактично надані, ви повинні відобразити кредиторську заборгованість у звітному періоді їх надання, використовуючи внутрішній первинний документ, щоб не спотворити фінансову звітність.

Цю відповідь підготував ШІ-консультант від «Дебету-Кредиту»
та перевірили фахівці редакції

Поставте своє запитання ШІ-консультанту і переконайтесь у зручності сервісу

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Автор: ШІ-консультант від «Дебету-Кредиту»

Рецензент: Золотухін Олександр

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Виокремлення котла та системи опалення як окремих ОЗ у 2026 році: алгоритм та документи
    Підприємство отримало від підрядника акти за формами КБ-2в та КБ-3 на встановлення системи опалення. Необхідно розділити ці витрати на два окремі об’єкти основних засобів: «Котел» та «Система опалення» (труби, матеріали тощо). Яким внутрішнім документом підтвердити такий розподіл вартості, якщо кошторисник може технічно виокремити ціну котла з загального акту?
    Сьогодні 14:1616
  • Списання непридатної будівлі та облік матеріалів після демонтажу у 2026 році
    Підприємство придбало стару будівлю для виробничих потреб, відобразивши її як капітальну інвестицію на субрахунку 152. Проте згодом з’ясувалося, що об’єкт непридатний для експлуатації та підлягає знесенню. Як правильно оформити списання такої нерухомості в бухобліку? Чи потрібно нараховувати ПДВ при ліквідації об’єкта, який так і не був введений в експлуатацію? За якою вартістю оприбутковувати матеріали, отримані після демонтажу?
    10.04.202649
  • Розподіл змінних і постійних ЗВВ та облік нерозподілених витрат у 2026 році
    Підприємство виробляє меблі. У зв'язку з перебоями в постачанні сировини минулого місяця воно працювало не на повну потужність. Відповідно, виникли нерозподілені постійні загальновиробничі витрати (ЗВВ). Як правильно розподіляти змінні та постійні ЗВВ, яку базу для цього обрати, та головне - куди списувати ту частину постійних ЗВВ, яка залишилася нерозподіленою через недозавантаження виробництва? Чи включаються вони до виробничої собівартості?
    09.04.202637
  • Облік торгової марки, створеної підприємством, у 2026 році: правила визнання та віднесення витрат
    ТОВ зареєструвало торгову марку в Україні та за кордоном. Чи потрібно ставити торгову марку на баланс як нематеріальний актив і як оцінювати її в грошовому вимірі? Торгова марка створена самим підприємством, тому слід визначити, чи визнається вона нематеріальним активом, чи витрати на її реєстрацію відносяться до витрат на збут
    09.04.202646
  • Взаємозалік боргу за безвідсотковою позикою поставкою товарів у 2026 році: правомірність операції
    Підприємство має дебіторську заборгованість за виданою безвідсотковою фінансовою позикою в сумі 7 744 000 грн і отримало від цього ж контрагента аміачну селітру на 7 743 999 грн. Строк виконання вимог за обома договорами настав. Обидва платники податку на прибуток (з різницями) і ПДВ. Чи дозволено провести взаємозалік міжборгових зобов’язань за такими операціями?
    08.04.202650