Уніфікована номенклатура товарів у 2026 році: облік, первинні документи та ризики (аудіоверсія)

Повне питання

Підприємство здійснює оптову торгівлю побутовою технікою та співпрацює з великою кількістю постачальників. Один і той самий товар у первинних документах різних постачальників може мати різні назви, наприклад:

• «Ноутбук Lenovo IdeaPad 3 15ITL6 8/512 GB»;
• «Lenovo IP3 15ITL6, 8GB, SSD 512GB»;
• «Портативний комп’ютер Lenovo IdeaPad».

З метою автоматизації складського обліку, формування єдиного каталогу товарів та коректного ведення аналітики підприємство планує використовувати внутрішню уніфіковану номенклатуру товарів, наприклад: «Ноутбук Lenovo IdeaPad 3 15ITL6 8/512».

При цьому: код УКТ ЗЕД, модель, характеристики, кількість та вартість товару не змінюються; внутрішня назва дозволяє однозначно ідентифікувати товар; між придбаним та реалізованим товаром забезпечується простежуваність руху.

Питання

1. Чи має право підприємство змінювати назву товару, зазначену у документах постачальника, на внутрішню уніфіковану номенклатуру для цілей бухгалтерського та складського обліку?
2. Чи є порушенням використання у податкових та первинних документах підприємства уніфікованої назви товару, що відрізняється від назви у документах постачальника, але дозволяє однозначно ідентифікувати товар?

Відповідь

Право підприємства на застосування внутрішньої уніфікованої номенклатури товарів

Підприємство має право для цілей бухгалтерського та складського обліку використовувати внутрішню уніфіковану номенклатуру товарів, яка відрізняється від назви, зазначеної у первинних документах постачальника, за умови, що така зміна не перешкоджає однозначній ідентифікації товару та не призводить до викривлення змісту господарської операції.

Податкове законодавство не містить прямої заборони щодо використання внутрішніх уніфікованих назв товарів. Водночас відповідно до пп. 44.1 ПКУ дані податкового обліку повинні підтверджуватися первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку та іншими документами, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно зі ст. 1 та ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ має містити відомості про господарську операцію та забезпечувати можливість її ідентифікації. При цьому законодавство не встановлює вимоги щодо повної тотожності внутрішньої номенклатури підприємства та найменування товару, зазначеного постачальником, якщо з документів можливо однозначно визначити, який саме товар придбано, оприбутковано та реалізовано.

Крім того, частиною 5 ст. 8 Закону про бухоблік передбачено право підприємства самостійно визначати облікову політику, форму організації бухгалтерського обліку, правила документообороту та систему аналітичного обліку з урахуванням особливостей власної діяльності.

Отже, підприємство може застосовувати внутрішню уніфіковану номенклатуру товарів для ведення бухгалтерського, складського та управлінського обліку за умови, що:

• забезпечується безперервна простежуваність руху товару;
• внутрішня назва дозволяє однозначно ідентифікувати товар;
• не змінюються кількісні, якісні та вартісні характеристики товару, а також його код УКТ ЗЕД;
• між первинними документами постачальника та внутрішніми документами підприємства може бути встановлений чіткий взаємозв’язок.

Доцільно передбачити порядок формування та використання такої уніфікованої номенклатури у наказі про облікову політику або окремому внутрішньому положенні підприємства. На практиці для безпечного документального оформлення такої операції бухгалтерам рекомендується складати Акт переведення (перейменування) номенклатури або Таблицю відповідності під час оприбуткування товару. Це слугуватиме внутрішнім первинним документом, який пояснює розбіжність у назвах.

Використання уніфікованої номенклатури товарів у податкових та первинних документах підприємства

Використання у податкових накладних та інших первинних документах підприємства (видаткових накладних) уніфікованої назви товару, яка відрізняється від назви у документах постачальника, саме по собі не може вважатися порушенням податкового законодавства, якщо така назва відповідає фактичному змісту господарської операції та дозволяє однозначно ідентифікувати поставлений товар.

Водночас слід враховувати, що відповідно до пп. 201.1 ПКУ номенклатура товарів та код УКТ ЗЕД є обов’язковими реквізитами податкової накладної. Згідно з Порядком №1307 опис (номенклатура) товарів у податковій накладній має відповідати умовам договору та первинним документам, складеним за фактом здійснення господарської операції (тобто вашим видатковим накладним).

Таким чином, ключовим є не буквальний збіг назв у всіх документах від виробника до кінцевого споживача, а можливість підтвердити тотожність товару, збереження незмінного коду УКТ ЗЕД та реальність господарської операції. Якщо уніфікована назва використовується системно, відповідає внутрішньому каталогу підприємства, підкріплена Актом переведення номенклатури та дозволяє чітко зіставити придбаний і реалізований товар, ризик визнання такої операції порушенням (або блокування податкової накладної) є мінімальним.

Висновки

1. Підприємство може використовувати внутрішню уніфіковану номенклатуру товарів, якщо вона дозволяє однозначно ідентифікувати товар, зберігає його код УКТ ЗЕД та не спотворює зміст господарської операції;
2. Використання у податкових і первинних документах підприємства уніфікованої назви товару не є порушенням, якщо забезпечується простежуваність у ланцюгу постачання та відповідність фактично поставленому товару;
3. Для мінімізації ризиків, зокрема щодо блокування податкових накладних, доцільно затвердити порядок застосування внутрішньої номенклатури в обліковій політиці та обов'язково оформлювати розбіжності Актом переведення номенклатури (або Таблицею відповідності) на етапі оприбуткування товарів від постачальника.