Втрати сировини та пакувальних матеріалів при пакуванні пластівців

Облік втрат сировини та упаковки залежить від того, чи вписуються ці витрати у встановлені норми, чи ні. Втрати сировини та упаковки в межах затверджених норм включаються до виробничої собівартості продукції. Понаднормові втрати списуються до складу інших операційних витрат (субрахунок 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей") і нараховувати на них зобов'язання з ПДВ на підставі пп. 198.5 ПКУ. Підставою для списання є відповідний акт на списання, розроблений підприємством.

Втрати ТМЦ в межах норм

Природний убуток – це втрата маси пластівців через усушку є класичним прикладом природного убутку — зменшення кількості сировини через природні процеси при збереженні її якості.

Технологічні втрати – це втрати пакувальних матеріалів, що є неминучими у нормальному процесі пакування, відносяться до технологічних втрат. Однозначним критерієм є те, чи можлива сама операція пакування без цих втрат, чи ні.

Для обґрунтування таких втрат підприємство повинно самостійно розробити і технічно обґрунтувати (наприклад, на основі контрольних замірів, технологічних карт) та затвердити наказом керівника норми природного убутку сировини та технологічних втрат пакувальних матеріалів. Це ключовий крок для захисту своєї позиції перед податковими органами.

Більшість нормативних актів радянського періоду та 90-х років, які встановлювали норми природного убутку для широкого спектра товарів (продовольчих, промислових тощо), було скасовано Постановою КМУ "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" від 23.11.2016 р. №1066. Ми писали про це тут.

На даний момент ще не скасовано Наказ Мінторгу СРСР №88. Ним затверджено норми природного убутку товарів в залежності від умов їх зберігання та торгівлі. Якщо в цьому наказі немає відповідних норм для пластівців саме для операції з їх пакування, то потрібно буде самостійно розробити норму природного убутку сировини.

Для цього зазвичай:

• Створюється комісія на підприємстві;
• Проводяться контрольні заміри (зважування, інвентаризації) для визначення фактичного рівня втрат (усушка, утруска, розлив тощо) під час зберігання, транспортування та реалізації;
• Результати замірів оформлюються актами;
• На підставі цих актів та розрахунків керівник підприємства затверджує наказом обґрунтовані норми природного убутку.

Втрати товарів у межах таких затверджених норм не вважаються використанням товарів у негосподарській діяльності, адже уникнути цих втрат неможливо. Відповідно, за такими операціями підприємство не зобов'язане нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ згідно з  пп. 198.5 ПКУ. Втрати понад затверджені норми розглядаються як негосподарське використання, що вимагає нарахування ПДВ.

Таким чином, для визначення допустимих норм втрат вам необхідно розробити та затвердити їх самостійно на основі специфіки вашої діяльності та фактичних показників.

Вартість таких втрат є складовою виробничої собівартості готової продукції. Їх облік ведеться на рахунку 23 «Виробництво» і в подальшому вони формують собівартість готової продукції (рахунок 26 «Готова продукція»).

• Дт 23 «Виробництво» Кт 201 «Сировина й матеріали» — списано вартість сировини та упаковки в межах норм природного убутку та технологічних втрат.

Понаднормові втрати

Понаднормові втрати – це будь-які втрати, що перевищують встановлені та затверджені на підприємстві норми. Такі втрати не включаються до виробничої собівартості, а визнаються іншими операційними витратами того періоду, в якому були виявлені, та списуються на субрахунок 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»:

• Дт 947 Кт 201 — списано вартість сировини та упаковки понад встановлені норми.

Податок на прибуток

ПКУ не передбачає коригувальних різниць для операцій зі списання втрат сировини та матеріалів. Такі операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку, а саме:

• втрати в межах норм зменшать фінансовий результат у складі собівартості реалізованої продукції. Втрати, як включені в собівартість залишку готової продукції, зменшать фінрезультат у тому періоді, коли цю продукцію буде продано;
• понаднормові втрати зменшать фінансовий результат у складі інших операційних витрат у періоді їх виникнення.

ПДВ

Оскільки вартість втрат в межах норм включається до вартості готової продукції, яка оподатковується ПДВ при її постачанні, такі втрати вважаються використаними в господарській діяльності. Тому нараховувати компенсуючі податкові зобов'язання з ПДВ згідно з пп. «г» п. 198.5 ПКУ не потрібно. Податковий кредит, сформований при придбанні такої сировини, зберігається.

Списання втрат понад норми розглядається як використання запасів не в господарській діяльності. У цьому випадку підприємство зобов'язане нарахувати компенсуючі податкові зобов'язання з ПДВ на вартість придбання такої сировини та матеріалів (пп. «г» п. 198.5 ПКУ). Необхідно скласти зведену податкову накладну не пізніше останнього дня звітного періоду.

Документальне оформлення

Підставою для списання є первинні документи, що підтверджують фактичні витрати:

• Наказ про затвердження норм,  який встановлює норми природного убутку та технологічних втрат;
• Виробничі звіти або акти на списання. Для списання втрат (особливо понаднормових) складається акт на списання. Законодавчо затвердженої форми такого акту немає, тому підприємство може розробити її самостійно. Такий акт повинен містити всі обов'язкові реквізити первинного документа, передбачені ст. 9 Закону про бухоблік, зокрема назву документа,дату складання, назву підприємства, зміст та обсяг господарської операції (найменування, кількість, вартість списаних ТМЦ), посади та підписи осіб, відповідальних за здійснення операції.

В такому акті слід чітко розділити втрати в межах норм та понаднормові, а також вказати причини виникнення понаднормових втрат. Для зручності прямо в акті списання можна навести затверджену норму і порівняти фактичні витрати з цією нормою.

Такий документ, як калькуляція, не фіксує жодну господарську операцію, тому вона не є первинним документом, це плановий документ. Списання сировини та пакувальних матеріалів здійснюється на підставі документів, які підтверджують фактичні витрати – тобто на підставі виробничих звітів та актів на списання.

Висновок: 

• Втрати в межах норм: включаються до виробничої собівартості (рах. 23), не вимагають нарахування ПДВ, податковий кредит зберігається; обґрунтовуються самостійно затвердженими нормами (наказ, контрольні заміри).
• Понаднормові втрати: списуються на субрах. 947 як операційні витрати, вимагають нарахування ПДВ (зведена ПН за пп. 198.5 ПКУ), не входять до собівартості.
• Документальне оформлення: акт на списання (самостійна форма з реквізитами), наказ про норми, виробничі звіти; калькуляція — не первинний документ.