Будівельний вагончик і посуд - це не благо, а витрати: особливості обліку та оподаткування

Юридична підстава

Забезпечення працівників у відрядженні на віддаленому об'єкті предметами першої необхідності для проживання (постіль, посуд, плитки, ковдри тощо) є виробничими витратами підприємства, а не додатковим благом для працівників.

І ось чому:

1. Виробнича необхідність: Працівники перебувають на об'єкті для виконання своїх трудових обов'язків. Підприємство, згідно із законодавством про охорону праці, зобов'язане створити для них належні санітарно-побутові умови (ст. 13 Закону від 14.10.1992 №2694-XII «Про охорону праці»). 

В свою чергу, роботодавець повинен забезпечити зайнятих на будівництві працівників санітарно-побутовими приміщеннями.

Мешкати у тимчасових санітарно-побутових приміщеннях на території будівельних майданчиків заборонено.

У разі виконання робіт мобільними будівельними підрозділами у польових умовах для тимчасового проживання робітників необхідно влаштовувати вахтові містечка (п. 4.8 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення»).

Вахтові селища - польові селища, поселення, а також інші спеціально обладнані під житло приміщення, де проживає вахтовий персонал в період перебування на об'єкті або території (Положення про вахтовий метод організації робіт на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери управління Державного агентства України з управління зоною відчуження).

Таким чином, забезпечення працівників при вахтовому методі спеціально обладнаним під житло приміщення є обов’язковим. А перераховані в умові предмети побуту є складовою облаштування житла.

2. Відсутність персоніфікації: Ці предмети не передаються у власність конкретному працівнику. Вони належать підприємству і використовуються різними працівниками. Працівник не може забрати їх додому. Додаткове благо завжди має персоніфікований характер. 

3. Зв'язок з господарською діяльністю: Витрати на створення умов для проживання працівників безпосередньо пов’язані з господарською діяльністю підприємства, оскільки спрямовані на забезпечення виробничого процесу. 

Відображення в обліку

Облік залежить від вартості та очікуваного строку служби кожного конкретного предмета. 

Варіант 1 – МШП (малоцінні швидкозношувані предмети): Якщо предмети мають очікуваний строк служби менше одного року (незалежно від вартості), вони обліковуються як МШП (наприклад, посуд, постільна білизна):

• Дт 22  Кт 631 -придбано МШП;
• Дт 23,91 Кт22 – передано у використання.

При передачі в експлуатацію вартість МШП одразу списується з балансу, але для контролю за їх наявністю та рухом ведеться оперативний кількісний облік за місцями експлуатації та відповідальними особами (п. 23 НП(С)БО 9). 

Варіант 2 – МНМА (малоцінні необоротні матеріальні активи): Якщо предмети мають очікуваний строк служби більше одного року, але їх вартість не перевищує вартісний ліміт, встановлений обліковою політикою підприємства, вони обліковуються як МНМА (наприклад, чайники, обігрівачі):

• Дт 153 Кт 631 -придбали МНМА;
• Дт112 Кт 153 – ввели в експлуатацію МНМА;
• Дт 23, 91, 92, 93  Кт 132 – нарахували амортизацію.

Для МНМА здебільшого застосовують спрощені методи амортизації - метод амортизації 50/50 (50% в першому місяці використання, 50% - в місяці вибуття) або 100% (100% в першому місяці використання) (п. 27 НП(С)БО 7). 

Варіант 3 – ОЗ (основні засоби): Якщо строк служби більше року і вартість перевищує ліміт для МНМА, відповідні предмети (будівельний вагончик, холодильник тощо) обліковуються у складі ОЗ.

Такі ОЗ обліковуються в загальному порядку, з нарахуванням щомісячної амортизації протягом строку корисного використання. 

Оподаткування

ПДФО, ВЗ та ЄСВ: Оскільки це не є додатковим благом, то жодних податків з доходів фізичних осіб (ПДФО, ВЗ) утримувати не потрібно. Також ці суми не є базою для нарахування ЄСВ. 

ПДВ: Придбаваючи ці предмети, підприємство має повне право на податковий кредит з ПДВ на всю суму, за умови наявності зареєстрованої податкової накладної від постачальника. Оскільки ці предмети використовуються в межах господарської діяльності (для забезпечення виробничого процесу), нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до п.198.5 ПКУ не потрібно.

Документальне оформлення

Щоб у ДПС не виникало питань і бажання визнати ці витрати додатковим благом, необхідно все правильно задокументувати, зокрема скласти: 

1. Наказ про організацію робіт на віддаленому об'єкті;

2. Колективний договір або Положення про відрядження, де визначено обов'язок роботодавця забезпечити працівників належними житлово-побутовими умовами;

3. Первинні документи на придбання майна (рахунки, накладні, податкові накладні); 

4. Наказ про введення в експлуатацію МНМА або ОЗ;

5. Акти приймання-передачі або накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (для МШП); 

6. Акти на списання після закінчення строку служби.

Висновки:

• Виробничі витрати, а не благо: Забезпечення працівників у відрядженні предметами першої необхідності (посуд, постіль, вагончик) є виробничими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю, а не додатковим благом, оскільки це необхідно для виконання трудових обов’язків;
• Облік за типом активів: Предмети обліковуються як МШП (строк служби < 1 року), МНМА (строк > 1 року, низька вартість) або ОЗ (висока вартість, строк > 1 року) з відповідними методами амортизації та списання;
• Оподаткування: Витрати не обкладаються ПДФО, ВЗ та ЄСВ, а підприємство має право на податковий кредит з ПДВ за наявності податкової накладної, без нарахування податкових зобов’язань.