Облік та оподаткування списання заборгованості нерезиденту за поставку бракованого товару

Облік операції залежить від того, чи повертає нерезидент бракований товар.

Нерезидент повертає бракований товар (реімпорт)

Цей варіант передбачає фізичне повернення товару на митну територію України.

У випадку реімпорту товару, поверненого через невиконання або неналежне виконання умов ЗЕД-договору, у бухгалтерському обліку спершу відображається експортна операція. Дохід визнається на дату переходу права власності до нерезидента відповідно до умов контракту. Якщо пізніше виявляється, що товар неякісний, цей факт потрібно підтвердити документально - зазвичай шляхом подання претензії. На практиці складається акт про виявлені дефекти. Єдиної типової форми для нього не передбачено, тому його оформлюють у довільній формі.

Вартість повернених товарів у продавця відображається проводкою: Дт 704 Кт 362. Після цього дебетові обороти рахунку 704 списуються з кредиту на дебет рахунку 79.

Товари, що повернулися від нерезидента, відображаються способом «сторно»: Дт 902 - Кт 281. 

В обліку ПДВ потрібно врахувати пп. 206.3 ПКУ, зокрема, операції із ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування, крім операцій із ввезення відповідно до пп. 3 ч. 2 ст. 78 МКУ, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною пп. 194.1.1 ПКУ (20%,7%,14%).

Про це більш детально можна почитати тут:  Реімпорт товару: облік та оподаткування

Товар не повертається 

Цей варіант передбачає, що нерезидент утилізує товар самостійно, а українське підприємство погоджується не отримувати за нього оплату.

Оскільки оплати за товар не буде, то резидент може оформити таку операцію, надавши нерезиденту кредит-ноту, тобто, надавши знижку. Або ж списати заборгованість.

Кредит – нота

Чинним законодавством України не передбачено поняття «кредит-нота». Також ПКУ не передбачено окремого порядку врахування кредит-ноти при визначенні контрольованих операцій.

При цьому кваліфікація операцій, зокрема і операцій, пов’язаних із застосуванням кредит-ноти, має розглядатися з урахуванням договірних умов, обставин та підстав здійснення, а також первинних документів, які супроводжували їх оформлення. 

ЗІР, 131.07: Чи враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій за звітний рік, в якому відбулось постачання (надання) товару (послуги), та при заповненні Звіту про контрольовані операції кредит-нота, яка надана нерезидентом у звітному році або наступному звітному році, що настає за звітним?.

Отже, порядок складання кредит-ноти регулюється безпосередньо умовами договору. Відображення знижки проводиться в загальному порядку: Дт 704 Кт 362.

Більш детально читайте тут: Резидент надає нерезиденту кредит-ноту: облік та оподаткування

Списання заборгованості

Підприємство має два варіанти дій:

1. Дочекатися закінчення строку позовної давності (з урахуванням особливостей її обчислення у сфері ЗЕД);
2. Оформити з нерезидентом документ (договір, додаткову угоду, акт тощо) про «прощення» заборгованості за відповідним контрактом і списати її на дату підписання такого документа. Саме цією датою з’являється підстава вважати, що зобов’язання більше не буде погашене.

Відповідно до п. 11 НП(С)БО 10:

• якщо під таку заборгованість був сформований резерв сумнівних боргів, її списують у межах цього резерву (Дт 38 Кт 362);
• якщо резерв не створювався або його недостатньо, списання проводиться за рахунок витрат (Дт 944 Кт 362).

При списанні заборгованості потрібно буде також нараховано курсову різницю.

ПДВ

У разі прощення боргу експортовані товари фактично набувають статусу безоплатно переданих. В цьому випадку правило мінімальної бази оподаткування ПДВ не застосовується. Для експортних операцій базу оподаткування визначає пп. 189.17 ПКУ (УПК №673, лист ДПСУ від 08.04.2020 р. №1444/6/99-00-07-03-02-06/ІПК).

Таким чином, додаткових податкових зобов’язань з ПДВ за мінбазним правилом при списанні боргу не виникає.

Податок на прибуток

Малодохідні підприємства, які відмовилися від коригування фінансового результату, враховують операції прощення боргу виключно за бухгалтерськими правилами. Для них жодних податкових різниць не виникає.

Високодохідні підприємства (з річним доходом понад 40 млн грн) та ті малодохідники, що добровільно застосовують різниці, зобов'язані коригувати фінансовий результат. 

Так, відповідно до пп. 139.2.1 ПКУ фінансовий результат збільшується на суму:

• створеного резерву сумнівних боргів (РСБ) (Дт 944 Кт 38);
• списаної дебіторської заборгованості понад суму РСБ (Дт 949, 977 Кт 36, 37).

Це правило діє, навіть якщо РСБ не створювався.

Відповідно до абз. 2 пп. 139.2.2 ПКУ фінансовий результат зменшується на суму коригування РСБ, на яку було збільшено фінрезультат.

Зменшуюча різниця відповідно до абз. 3 пп. 139.2.2 ПКУ, на суму списаної дебіторської заборгованості, не застосовується, оскільки прощений борг не відповідає критеріям безнадійної заборгованості, визначеним у пп. 14.1.11 ПКУ. У результаті дія податкових різниць фактично нівелює вплив такої операції на фінансовий результат.

Якщо борг за поставлені товари прощається, то вони фактично стають безоплатно переданими. Це викликає питання, чи потрібно застосовувати різницю відповідно до пп. 140.5.10 ПКУ.

Різниця виникає, якщо ТОВ безоплатно передає товари, роботи або послуги особам, які не є платниками податку на прибуток. У такому випадку фінрезультат до оподаткування збільшується на вартість таких товарів. Це потрібно, щоб виключити собівартість безоплатно переданих товарів з витрат.

Різницю можна не застосовувати, якщо з доходу нерезидента, що отримав безоплатно товар, був утриманий податок з доходів нерезидента. У цьому випадку нерезидент вважається платником податку на прибуток в Україні, тому підстави для застосування різниці зникають.

Висновки:

• Якщо нерезидент повертає бракований товар - операція оформлюється як реімпорт. Якщо товар не повертається, можливі два варіанти: надання кредит-ноти (відображення знижки) або списання заборгованості зі спливом терміну позивної давності або як прощення боргу;
• Мінбазне правило при експорті не застосовується (пп. 189.17 ПКУ), тому додаткових ПЗ не виникає; 
• Малодохідники без різниць відображають прощення боргу виключно за бухобліком. Високодохідники та малодохідники-добровольці застосовують коригування за пп. 139.2 та пп. 140.5.10 ПКУ.